Page 152 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Опорна мережа орнітологічного моніторингу Чорноморського … 151

змішана колонія чапель (Ardeidae) на ділянці «Волижин ліс», колонії граків Corvus
frugilegus Linnaeus, 1758 на аренних ділянках та колонія чепури малої Egretta garzetta
Linnaeus, 1766 на острові Орлів, що на ділянці «Солоноозерній» (Семенов,
Ардамацкая, 1992; Пирогов, 1992; Ардамацкая, Руденко, 1996). Однак у 2000-му році
на ділянці «Волижин ліс» загніздився орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus,
1758), внаслідок чого колонія чапель на цій ділянці припинила своє існування
(Яремченко, Руденко, 2004). До того ж протягом 90-х років у заповіднику
спостерігалося стрімке зниження чисельності граків на гніздуванні й до початку 2000-
х років цей вид тут остаточно припинив гніздитися (Рибачук, 1999; Москаленко, 2003).
Як наслідок, опорна мережа моніторингу колоніальних видів птахів на аренних
ділянках від початку 2000-х років втратила свою актуальність з причини зникнення
об’єктів моніторингу.
Опорна мережа моніторингу зимівельних скупчень водоплавних птахів складалася
з трьох елементів: облікових пішохідних маршрутів на узбережжі Тендрівської та
Ягорлицької заток, обліки на яких проводилися єгерами заповідника щотижня у період
з 25 листопада до 10 березня, мережі стаціонарних облікових точок на узбережжі
Тендрівської та Ягорлицької заток, на яких проводилися обліки орнітологами
заповідника орієнтовно раз на два тижні (загалом не менш як 8 обліків протягом
холодного періоду року), та маршруту середньозимового авіаобліку на гелікоптері,
який тривав близько 4 годин і охоплював окрім акваторій заповідника ще й акваторії
Джарилгацької затоки та Дніпровсько-Бузького лиману (Руденко et al., 2000). У
середині 90-х років заповідник відмовився від проведення середньозимового
авіаобліку, що було зумовлено безпековими міркуваннями, а також високою вартістю
замовлення гелікоптера. Його замінили середньозимовим обліком на стаціонарних
точках, який проводили за розширеною програмою – цей облік, окрім мережі точок на
узбережжі Ягорлицької та Тендрівської заток, поширювався ще й на мережу точок на
узбережжі Джарилгацької затоки.
Наприкінці 80-х – на початку 90-х років у заповіднику дійшли до думки, що у
всьому комплексі орнітологічного моніторингу за програмою Літопису природи бракує
окремого розділу, який був би присвячений моніторингу водоплавних і прибережних
птахів заповідних акваторій у теплий період року. Ця ідея була цілком виправданою,
адже Тендрівська та Ягорлицька затоки в системі водно-болотних угідь Азово-
Чорноморського регіону є одним із важливих місць зупинки птахів під час міграцій, а
також місцем масових скупчень окремих видів водоплавних птахів для линяння.
Втіленням цієї ідеї в життя і, відповідно, розробкою опорної мережі моніторингу
негніздових скупчень водоплавних птахів на заповідних акваторіях від початку 90-х
років займався орнітолог заповідника К.І. Рибачук. Початково передбачалося, що вона
буде заснована на тій же мережі берегових стаціонарних облікових точок, яка
застосовувалася для моніторингу зимівельних скупчень птахів, із додаванням низки
водних маршрутів для обліків водоплавних птахів з моторного човна. Втім, з причини
браку фінансування та матеріально-технічного забезпечення облік птахів на водних
маршрутах на затоках у заповіднику як метод моніторингу так і не прижився. З 2000
року обліки таким методом виконувалися лише в окремі роки в рамках сторонніх
проєктів, в яких брав участь заповідник (наприклад, під час деяких із синхронних
обліків водоплавних та прибережних птахів у водно-болотних угіддях Азово-
Чорноморського регіону). Таким чином, опорна мережа моніторингу негніздових