Page 149 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

148 Москаленко Ю.О., Плющ С.О.

що найгірші прогнози щодо її наслідків для заповідника справдилися. Його природні
комплекси зазнали небаченого раніше руйнівного впливу від бойових дій, які
розгорнулися як у самому заповіднику, так і на суміжних територіях. До непоправних
наслідків призвело катастрофічне водопілля через підрив Каховської ГЕС російськими
окупаційними військами, – воно практично не зачепило заповідні природні комплекси,
але знищило управління заповідника разом із науковими фондами, колекціями,
архівами, бібліотекою, музейною експозицією тощо. Фактично заповідник втратив
більшість напрацювань кількох поколінь науковців, які досліджували та зберігали його
природні комплекси.
Оскільки серед іншого були знищені всі паспорти орнітологічних облікових
маршрутів і облікових майданчиків, перед нами постало завдання відновлення
документації на опорну мережу орнітологічного моніторингу. На щастя, нам вдалося
вивезти з окупації більшість власних матеріалів у електронному вигляді, що дозволяє
повноцінно відновити документацію до актуальної опорної мережі орнітологічного
моніторингу Чорноморського біосферного заповідника. Втім, архівні матеріали, які
відображали становлення та стан опорної мережі орнітологічного моніторингу на
попередніх етапах її розвитку, остаточно втрачені. У процесі роботи над відновленням
відповідної документації ми дійшли думки, що в обставинах, які склалися, буде
корисним систематизувати в окремій розвідці історію формування опорної мережі
орнітологічного моніторингу в Чорноморському біосферному заповіднику.

Перші кроки (1927–1950 рр.).
Чорноморський біосферний заповідник веде свою історію від створення т. зв.
Надморських заповідників у 1927 р. Як відомо, відмінною рисою вітчизняної
заповідної справи було те, що навіть найперші наші заповідники започатковувалися як
наукові установи із власним штатом наукових співробітників (Москаленко, 2020). Не
були винятком і Надморські заповідники – постанова про їх створення містила пункт
про організацію у їх підпорядкуванні Надморської дослідної станції. Наукові
дослідження у тій частині Надморських заповідників, яка пізніше (з 1933 р.) була
виокремлена у Чорноморський заповідник, почалися в 1929 р. (Черняков, 2007;
Руденко, 2009). Із деякими застереженнями можна зазначити, що стаціонарні
орнітологічні дослідження, які мали ознаки моніторингових, тут велися орнітологом
заповідника М.І. Клименком з 1934 р. Їх результати були опубліковані автором у
1950 р. у трьох статтях, що разом склали перший випуск праць Чорноморського
заповідника (Клименко, 1950a, 1950b, 1950c). Із цих праць особливо варто відзначити
роботу, яка була присвячена екології мартинових (Laridae) у заповіднику, адже в ній
автор заклав підвалини до моніторингу та менеджменту гніздових колоніальних
поселень на островах.

Розвиток моніторингу колоніальних видів та зимівель водоплавних птахів
(1951–1985 рр.).
У повоєнні роки у всіх заповідниках основним напрямом наукових досліджень став
Літопис природи, що за своєю суттю є програмою моніторингу (Руденко, 2009). Із
початку 50-х років до Чорноморського заповідника прийшло молоде покоління
науковців, зокрема три орнітологи – С.М. Семенов, Т.Б. Ардамацька та
Б.В. Сабіневський. Саме вони розгорнули дослідження за програмою Літопису
природи. У 1953 р. був укладений перший (оглядовий) том Літопису природи