Page 148 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 148
Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.147-156
УДК 598.2:574.2(477.63/.65)
Москаленко Ю.О., Плющ С.О.
ОПОРНА МЕРЕЖА ОРНІТОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
ЧОРНОМОРСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА: НАРИС ІСТОРІЇ
ФОРМУВАННЯ
Стаття присвячена огляду становлення опорної мережі орнітологічного
моніторингу в Чорноморському біосферному заповіднику НАН України від
початку його історії. Актуальність теми зумовлена необхідністю відновлення
документації на опорну мережу орнітологічного моніторингу, що була знищена
разом з усіма науковими фондами заповідника внаслідок російської окупації та
катастрофічного водопілля, спричиненого злочинним підривом Каховської ГЕС
окупаційними військами. У становленні опорної мережі орнітологічного
моніторингу в заповіднику вдалося виділити кілька етапів. Для перших із них
була характерною її спрямованість лише на моніторинг трьох типів
орнітокомплексів – гніздових поселень колоніальних видів птахів на островах,
на материкових ділянках заповідника та зимівельного орнітокомплексу
Тендрівської та Ягорлицької заток. На наступному етапі орнітологічні
моніторингові дослідження поширилися на всі типи його орнітокомплексів,
чому сприяло набуття заповідником статусу біосферного (з 1983 р.). На цьому
етапі до наявних опорних мереж моніторингу колоніальних видів птахів і
зимівлі водоплавних птахів додалися новостворені опорні мережі моніторингу
орнітокомплексів материкових ділянок заповідника, а у 90-х роках – опорна
мережа моніторингу негніздових скупчень водоплавних птахів на заповідних
акваторіях. Також тоді опорна мережа орнітологічного моніторингу була
повністю задокументована – на всі її облікові майданчики та маршрути були
укладені паспорти. На заключному етапі, який тривав протягом останніх двох
десятиліть, опорні мережі окремих орнітокомплексів заповідника були
істотно удосконалені в напрямку покращення їх репрезентативності. Самі
опорні мережі були тісно інтегровані з базами даних та ГІС, що значно
розширило можливості аналізу отримуваних моніторингових даних.
Очікується, що відновлення орнітологічного моніторингу на актуальній
опорній мережі після деокупації заповідника дасть змогу порівняти стан
орнітокомплексів до та після окупації, дослідити зміни, які відбулися в них, та
оцінити завдану шкоду.
Ключові слова: Чорноморський біосферний заповідник, орнітологічний
моніторинг, опорна мережа орнітологічного моніторингу, обліки птахів.
Від самого початку великомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну
Чорноморський біосферний заповідник НАН України опинився під окупацією. Як
наслідок, багаторічні моніторингові дослідження у його межах перервалися, служба
охорони припинила функціонувати і виникла загроза збереженню заповідних
природних комплексів. Після двох із половиною років окупації можемо констатувати,

