Page 146 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Результати синхронних обліків тетерука євразійського (Tetrao tetrix) … 145

Вплив зміни клімату. Проведення моніторингу за популяцією тетерука співпало
із періодом істотних кліматичних перетворень. Після досить водного 2013 року,
розпочались періоди масових посух 2015, 2019, 2020 років, які пов’язані із
збільшенням середньорічної температури, аномальних підвищень температури, що
вплинуло на зменшення опадів взимку та протягом року, збільшенням інтенсивності
випаровування наявної вологи. Все це в комплексі негативно вплинуло на середовище
існування тетерука через:
• посилення пожеж та знищення токовищ і виводкових ділянок;
• збіднення кормових ресурсів, які залежать від вологи (журавлина, чорниця);
• доступ хижаків до токів та виводкових ділянок;
• відсутність безпечних сховищ через безсніжні зими;
• температурні аномалії взимку, що впливають на фенологію токовищ;
• процес фрагментації та зникнення токовищ через заростання відкритих
просторів лісовою рослинністю (сильватизація, автогенні сукцесії).
Серед інших факторів, які могли вплинути на чисельність тетерука, виділяємо –
браконьєрство у період току, випас худоби та збір кладок, однак вони мали місце лише
локально, тому їх вплив оцінюємо як мінімальний. Можливий вплив можуть мати
хвороби, зараження паразитами, однак ці питання не вивчались.
Окрім цього, треба зазначити, що з перелічених факторів неоднозначний вплив на
популяцію тетерука мають пожежі, де з одного боку це пряма загроза для виду, а з
іншого – пожежі сприяють гальмуванню процесів сильватизації та створюють
придатні оселища для токів та гніздування, кормодобування (формування вересовищ
на місці спалених лісів, сповільнення заростань боліт із журавлиною). Зростання
чисельності тетерука після пожеж 2015 і 2019 рр. відображено на рисунках 5 і 6.

Висновки

Підсумовуючи отримані дані проведеного дослідження, доходимо висновку, що
чисельність популяції тетерука в заповіднику не залежить повністю лише від впливу
якогось конкретного фактору, тому що цьому виду притаманна складна етологія, він
досить мобільний у зміні просторової організації, має 4-річні і 11-річні цикли динаміки
чисельності (Наконечний, 2022). Ми підтримуємо позицію О.Л. Кратюка (2024), що
через низку перелічених вище факторів довкілля на Поліссі формуються ізольовані
мікропопуляції тетерука, що живуть за своїми правилами та чутливі до змін
середовища існування. Тому, важливо сформувати план збереження виду, який є
індикатором змін лісо-болотних екосистем Полісся, шляхом здійснення комплексних
моніторингових досліджень середовища існування тетерука.
Подяки. Автори висловлюють велику вдячність керівникам природоохоронних
відділень та працівникам служби охорони ПЗФ заповідника за проведення якісних
обліків тетерука, без чого не було б можливе це дослідження. У наданні консультацій
та літератури до цієї статті виносимо вдячність Олександру Кратюку.

Башта А.-Т.В., Татух С.Д. 2010. Сучасний стан популяції тетерука Lururus tetrix L. у
Львівській області, її охорона та відтворення. Troglodytes. Праці ЗУОТ. Вип. 1. С. 8–20.
Горбань І.М., Скільський І.В., Годованець Б.Й., Киселюк О.І., Зеленчук Я.І., Юзик А.В., Тюх
Ю.Ю., Ярема Ю.М., Приндак В.П., Стефурак Ю.П., Голинський Я.І. Сучасний стан