Page 116 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Сучасний стан ґрунтового покриву Закарпатської низовини ... 115

Закарпатської низовини, формування якої тісно пов’язано з алювіальними наносами річок та
домінуванням заплавних екосистем, частина яких зберіглася в природному стані і дотепер.
Дослідженнями були охоплені природні та меліоровані заплави річок Тиса, Боржава,
Латориця з лісовою, лучною та болотною рослинністю, а також під вторинним рекреаційним
та сільськогосподарським навантаженням. Ґрунти заплав розглядались на рівні ряду –
надтипової таксономічної одиниці (Полупан, Соловей, Величко, 2005), яка об’єднує типи
ґрунтів за походженням та домінуючим ґрунтотворним процесом. В межах заплав основних
річок Закарпатської низовини ідентифіковано ґрунти, які об’єднані в алювіальний,
напівгідроморфний та гідроморфний ряди.
З метою вивчення антропогенних змін у структурі та властивостях ґрунтів природно
заплавних та осушених комплексів, були обрані репрезентативні ділянки, до складу яких
входять екотопи з різними умовами формування ґрунту та ступенем антропогенної
трансформації. Такі ділянки були закладені в межах Берегівського та Ужгородського
районів Закарпатської області на території урочищ «Атак», «Чомонинський ліс»,
«Великий ліс», «Переш», «Чорний Мочар» (заплави річок Боржава та Латориця).
Лабораторно-аналітичні дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих
ґрунтово-екологічних методик (Кирильчук, Бонішко, 2011; Наконечний, 2012). У
відібраних зразках визначались: рНКСl – потенціометричним методом; гідролітична
кислотність – методом Каппена; ввібрані Са і Мg – комплексонометричним методом;
гранулометричний склад – методом Качинського; гумус – методом Тюріна в модифікації
Сімакова та водно-фізичні властивості стандартизованими методами.

Результати досліджень

Флювіальні процеси густої річкової мережі Закарпатського прогину нагромадили
потужні шари алювіальних відкладів, які віддзеркалились в рельєфі обширними
алювіальними рівнинами з особливим гідрологічним режимом та ґрунтовим покривом.
Генезис, різноманіття та динаміка розвитку ґрунтового покриву Закарпатської
низовини визначається перебігом та інтенсивністю флювіально-акумулятивних
процесів річок різного порядку. Під час затоплення заплави, на поверхні ґрунту
відкладаються річкові наноси, поповнюються ґрунтові води, формується характерний
для конкретної ділянки заплави гідрологічний режим. Між руслом і заплавою
досліджуваних річок Закарпатської низовини протікає безперервний обмін насосів: з
одного боку, проходить підмивання берегів і ерозія поверхні заплави, з другого –
велика кількість наносів, переважно у вигляді намулу, осідає в заплаві під час повені.
Максимальна насиченість річкових вод зваженими частинками спостерігається на
передгірських ділянках, а вниз по течії заплава виконує роль своєрідного фільтру, за
допомогою якого очищується річковий стік. Відкладання алювіальних наносів у
заплаві обумовлює не лише постійну зміну рельєфу, але й інтенсивну динаміку
гідрологічних та ґрунтових процесів.
Ще однією важливою гідрологічною характеристикою території, яка суттєво
впливає на спрямованість ґрунтотворного процесу є рівень залягання ґрунтових вод.
Впродовж вегетаційного періоду дзеркало ґрунтових вод у заплавах Тиси, Латориці,
Боржави, має чітко виражений нахил у напрямку річки. Річки дренують ґрунтові води
в заплавах і визначають їхній протічний характер. Чим ближче до річки, тим глибше
від поверхні залягають ґрунтові води і навпаки. У притерасній, найбільш віддаленій
від русла частині заплави, де утворюються притерасні пониження, ґрунтові води, як