Page 114 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 40 (Львів, 2024)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 40 (Lviv, 2024)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.113-124

УДК 631.4

Вовк О.Б., Орлов О.Л.

СУЧАСНИЙ СТАН ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ
НИЗОВИНИ: РІЗНОМАНІТТЯ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ДИНАМІКА РОЗВИТКУ
ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИХ ҐРУНТІВ

Охарактеризовано закономірності та особливості сучасного стану ґрунтів
заплавних комплексів Закарпатської низовини в умовах впливу природних та
антропогенних чинників. Зроблено спробу прогностичного моделювання динаміки
подальшого розвитку ґрунтів та ґрунтового покриву регіону. Встановлено, що
ґрунтовий покрив заплав характеризується значною мозаїчністю в просторі та
динамічністю в часі. В заплавних комплексах Закарпатської низовини домінують ґрунти
алювіального, напівгідроморфного та гідроморфного рядів. Алювіальні ґрунти були
домінуючими типами у доантропогенний період. Вони розвиваються в умовах
періодичного поверхневого затоплення паводковими водами. Після спаду паводкових та
повеневих вод, на поверхні залишаються алювіальні наноси – намул. Високий вміст
крупного пилу у всіх варіантах річкового намулу забезпечує їм швидке включення в процес
ґрунтоутворення і сприяє покращенню водно-фізичних та фізико-хімічних
властивостей алювіальних ґрунтів. Алювіальні ґрунти першими суттєво потерпають
від антропогенного втручання в хід заплавних процесів, втрачають меліоративну дію
намулу. Після запровадження меліоративних заходів, значні площі ґрунтів втрачають
алювіальні ознаки і в подальшому розвиваються, як напівгідроморфні, або гідроморфні.
Ґрунти напівгідроморфного ряду зазнали настільки глибоких ґрунтотворних змін, що
дає підстави описувати нові ортштейнові діагностичні горизонти та типи вже
природно-антропогенних ґрунтів. Окрім того, на динамічну рівновагу ґрунтового
середовища постійно впиває пряме антропогенне сільськогосподарське та рекреаційне
втручання. Збільшується його щільність і твердість, порушується водно-повітряний
режим, змінюються фізико-хімічні властивості. Глибоко осушені та додатково змінені
технічними засобами ґрунти гідроморфного ряду, після відмови від ресурсозатратного
екстенсивного виробництва, залишені для природного самовідновлення і подальший
перебіг ґрунтовідновних процесів потребує ретельного вивчення та контролю науковців.
За сукупної дії природних і антропогенно зумовлених процесів утворився мозаїчний
природно-антропогенний ґрунтовий покрив алювіальної низовини, де, власне, алювіальні
ґрунти потребують найбільшого захисту та охорони. Такі ґрунти є частиною
унікальних заплавних комплексів, на вивчення, збереження і охорону яких має бути
скерована першочергова увага як науковців, так і природозахисників.
Ключові слова: ґрунти, алювіальні, напівгідроморфні, гідроморфні, антропогенна
трансформація, заплавні комплекси, Закарпатська низовина, гідротехнічна меліорація.

Заплавні екосистеми є одними з найбільш вразливих та складнооганізованих
природних комплексів, де специфічні умови функціонування кожного з її компонентів
підтримуються завдяки процесам намулонагромадження. Різноманітним є і
ґрунтоутворення в заплаві, яке визначається основним алювіально-акумулятивним
чинником, але є настільки ж динамічними, як і руслово-заплавні процеси загалом, що
суттєво утруднює їхнє вивчення та класифікування. Для заплавного ґрунтоутворення
характерні формування акумулятивної кори вивітрювання, акумулятивний баланс