Page 110 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Біотичні агенти туфонагромадження у вуглекислих жорстководних ... 109

Судинні рослини, як правило, не беруть безпосередньої активної участі в утворенні
травертинів, проте їх живі та відмерлі частини нерідко «вбудовуються» у відклади.
Так, основою для утворення натічних форм на вертикальних ділянках каскадів часто
стають гілки дерев, знесені потоком, на які наростають концентричні шари вапняного
туфу. Обабіч струмків оселяються гігрофільні хвощі (Equisetum telmatea) (К) та злаки
(Poa trivialis L.) (КБ), стебла яких, занурені у відклади травертину, показують високу
швидкість осадження – до 4 см за вегетаційний сезон. Листя дерев, як вже згадувалось,
утворює сезонні шари у товщі травертинового масиву. Отже, судинні відіграють лише
пасивну, опосередковану роль органічної основи для біо- та хемогенної седиментації
карбонатів, які осаджуються на рослинних рештках, що потрапили до водотоку.
Конструктивно частини рослин, залучені до процесів туфоутворення можна поділити
на дві групи:
– інкрустовані (від лат. «incrustare» – вкриватись корою), які формують сезонні
шари на поверхні активних травертинів;
– імпринтовані (від лат. «imprimere» – опечатувати), які формують «стрижні»
для шаруватих утворів, які наростають концентрично.
У досліджуваних джерелах перші представлені листям та плодами дерев, другі –
гілками дерев та стеблами хвощів і злаків. Зазначимо, що такі утвори лише зрідка
лишаються переважно хемогенними. Зазвичай, їхню поверхню успішно колонізують
представники мікро- та бріобіоти, які утворюють складні, гетерогенно структуровані
відклади-конгрегації (від лат. «соngregatio» – об'єднання), нерідко з чергуванням абіо-
та біогенних прошарків, репрезентованих мікро- або бріолітами.

Висновки

У формуванні травертинів усіх обстежених локацій важливу роль відіграють
представники мікро-, бріо та фітобіоти, а відтак, досліджувані травертини за своїм
походженням є переважно біогенними. При цьому, участь живого в утворенні
травертинів може бути як активною, так і пасивною (опосередкованою). Зокрема
бактерії, водорості та мохоподібні є активними агентами туфогенезу, тоді як судинні
рослини є лише пасивними продуцентами органічного матриксу. На початковому етапі
формування травертинів провідну роль відіграє мікробіота, тоді як надалі основним
травертиноформуючим агентом є амфібійна бріобіота.
Зважаючи на специфіку та цінність біотичної (кальцифільні мохоподібні) та і
абіотичної – геологічної (озалізнені травертини) складової, жорстководні туфогенні
джерела Міжгірської улоговини є цінними пам’ятками природи Закарпаття.
Незважаючи на природоохоронний статус більшості досліджуваних джерел
(гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення), вони часто потерпають від
стихійного облаштування, несанкціонованого відбору води, надмірного потоку
рекреантів, а тому потребують підсилення заходів охорони.

Білак С. 2018. Мінеральні води Закарпаття (хімічний склад, генезис, перспективи
використання. Ужгород: «ФОП Сабов А.М.». 182 с.
Борняк У., Рагуліна М., Орлов О. 2023. Систематизація та стислий огляд травертинових
джерел Міжгірської верховини (Закарпатська область). Проблеми геології України: Зб.
наук. праць за матеріалами XIV Всеукр. наук. конф. (5-6 жовтня 2023 р., Львів). С. 63–65.
Борняк У.І., Рагуліна М.Є., Орлов О.Л. 2023. Травертини урочища Квас – перспективна
пам’ятка природи Закарпатської області // ХІ наук.-практ. конф. «Мінерально-сировинні