Page 107 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

106 Рагуліна М.Є., Орлов О.Л., Гоблик К.М., Борняк У.І., Кіт Л. Я., Дмитрук Р.Я.
розчину (Kamran et al., 2021). Також ціанобактерії стимулюють осадження карбонатів
завдяки продукції позаклітинних полімерних речовин з негативним зарядом, які
2+
2+
притягують катіони Ca та Mg , сприяючи цим первинній седиментації солей (Turner
& Jones, 2005).
Такі бактеріогенні ініціальні форми, що можна означити як первинні тромбоїди,
представлені дрібно-, зрідка середньозернистими охристо-жовтими агрегатами
сферичної форми, діаметром 0,5-2 мм, що активно нагромаджуються на виходах
джерел. Ці «згустки» (мезоклоти) з часом наростають та ущільнюються, формуючи
слабкозцементовані тромболіти, які є скупченням окремих агрегатів разом із
часточками піску, мулу, гірських порід, рослинних решток. Вони, як правило,
посезонно перешаровані рештками рослин, головно – листям дерев. Такі комплексні
структури утворюють біогерми в руслі потоків у вигляді дамб (висотою до 2-3 см), що
оконтурюють численні мікротераси. Мікробіолітам притаманна шаруватість, яка
відображає нерівномірність відкладання вапнякових туфів упродовж року. У тілі
травертину нерідко можна спостерігати шари, рясно інкрустовані листям дерев – Salix
sp. (C) або Fagus sylvatica L. та Carpinus betulus L. (ВБ).
Цікавим прикладом пролонгованої ініціальної стадії є джерела, розташовані у
Міжгір’ї (М) та Соймах (С), де виходи джерел розташовані безпосередньо у
прирусловій частині заплави Ріки. «Вічна молодість» травертинових утворів тут
обумовлена регулярним затопленням повеневими та паводковими водами, які
перешкоджають стабілізації умов туфонагромадження та переходу до наступних
стадій.
Мохова рослинність, що формується на вогкому ґрунті по берегах потічків (ВБ, С),
представлена безранговими угрупованнями союзу Funarion hygrometricae Hadac in
Klika ex v. Hübschmann 1957. Тут трапляються невибагливі піонерні види Marchantia
polymorpha L., Funaria hygrometrica Hedw., Bryum argenteum Hedw., Ptychostomum
imbricatulum (Müll.Hal.) Holyoak & N.Pedersen тощо, які не беруть активної участі у
процесах туфонагромадження. Спеціалізовані мохоподібні на ініціальний стадії
відсутні.
У межах однієї з ділянок (ВБ) зафіксований ще один різновид сучасного
травертиноутворення – натічні форми світло-сірого забарвлення, що формуються у
невеликому гроті у заглибині під терасою. Основою для таких сталактитоподібних
утворень слугують травертини більш ранньої генерації. Натічні карбонати
відкладаються не безпосередньо на травертинову основу, а на органічний матрикс,
який вирізняється яскравим світло-зеленим забарвленням та репрезентований
обростаннями нитчастих та кокоїдних кальцифільних зелених мікроводоростей
(calcareos green algae) (Bruno, 2012) (табл. 2). Мікроплівка фотосинтезуючих
організмів, насамперед – ціанобактерій порядку Oscillatoriales, на поверхні натічних
форм створює сприятливі умови для процесів кальцифікації, які визначають темпи
приросту сталактитів (Mulec et al. 2007). На зламі «бурульок» можна спостерігати
концентричні шари, в яких чергуються темні (рештки біоти) та світліші ділянки
(кальцит). Ймовірно, товщина відкладів кожного шару лімітована прозорістю
кальциту, що при потовщенні стає бар’єром для сонячного світла та перешкоджає
нормальному розвитку організмів-фотосинтетиків. Згодом відбувається реколонізація
поверхні мікроорганізмами та наростання нового мінерального шару. Живі колонії