Page 108 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Біотичні агенти туфонагромадження у вуглекислих жорстководних ... 107

нитчастих та кокоїдних форм у досліджуваних джерелах (ВБ) були знайдені під
поверхнею кірки з напівпрозорих кальцитів товщиною до кількох мм.
Наступна пост-піонерна стадія (II), маркується за появою перших спеціалізованих
мохоподібних. По ходу течії потоків (М, К, КБ) можна спостерігати численні точкові
(крапельні та струменеві) височування озалізнених вод, приурочені до тріщинуватих
порід у флішовій товщі, помітні за іржавим кольором. На їхніх виходах формуються
натічні травертинові утворення у вигляді охристо-бурих кірок товщиною до 1-2 см, які
швидко колонізують амфібійні кальцифільні мохоподібні, насамперед – маршанцієфіт
Pellia endiviifolia (Dicks.), для якого властиве активне нестатеве розмноження за
допомогою спеціальних лопатей – виростів талому, що легко відриваються течією,
сприяючи його поширенню у нові локації.
На сухішому камінні поблизу потоків, у зоні утворення та досяжності бризок,
розвивається піонерна кальцифільна рослинність союзу Grimmaldion fragrantis Šmarda
et Hadač in Hadač et Šmarda 1944 за участі B. argenteum, Ptychostomum funkii (Schwägr.)
J. R. Spence, Tortula muralis Hedw., Tortula lanceola R. H. Zander (M). Ці види також є
ініціаторами заростання свіжих інактивованих (сухих) ділянок травертинових каскадів
(КБ) (табл. 3).

Таблиця 3

Бріобіота інактивованих травертинових масивів Міжгірської височини та
прилеглих територій

Форми
туфоутворення Стадія заростання Представники (синтаксони / таксони)
Grimaldion:
Піонерні Barbula sp., Tortula sp., Bryum argenteum, Ptychostomum
Масив (тіло) (ВБ, М, КБ): funkii
Ctenidion:
Стабілізовані Marchantia quadrata, Plagiochila sp., Encalypta sp.,
(ВБ, К, КБ): Schistidium apocarpum, Didymodon sp., Tortella tortuosa

Зазначимо, що рослинність згаданого типу не бере безпосередньої участі у
процесах туфонагромадження, проте її осередки є «hot-spot» локусами для
регіонального бріорізноманіття, позаяк карбонатні породи в зоні флішових Карпах є
рідкісними та трапляються лише локально (Головченко, Кшановська, 2004).
Мохова стадія (III)
У формуванні туфових відкладів (К, КБ) активну участь бере мохова рослинність
союзу Pellion endiviifoliae Bardat in. Bardat et al. 2004, мінералізовані дернини якої
утворюють легкі, крихкі пористі бріоліти охристо-бурого забарвлення, у структурі
яких виразно «читаються» залишки таломів маршанцієфітів P. endiviifolia та
Conocephalum conicum (L.) Dumort. ex Cogn. Бріоліти зазвичай містять сезонні шари,
рясно інкрустовані листям дерев, що ростуть поблизу джерела.
Отож, у квазиприродних та антропогенних джерелах з тривалим періодом пост-
антропогенного самовідновлення, провідною групою біоти є мохоподібні. У
досліджуваних джерелах вони репрезентовані союзом Pellion, в цілому характерним
для травертинових джерел рівнинних та низькогірних (передгірських) областей