Page 56 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

54 Капрусь І. Я., Мицак О. Я., Савчак О. Р.

характеризуються малими та середніми показниками щільності населення, від 0,25 до
2
9,1 тис. ос./м .
Представленість раритетного елементу колемболофауни (її унікальність) становить
14,9%. Десять видів колембол віднесено до п’ятьох категорій рідкісних видів
(ендемічні види, локально поширені монтанні види, види на межі свого ареалу в районі
дослідження, дезюнктивні зоогеографічні елементи, рідкісні види, які відомі з кількох
місць у світі). З них три види є новими для колемболофауни України (C. kühnelti, H.
sexoculatus, I. fucicolus) і один новий вид – континентальної частини України (T.
proxima).
Виявлено, що до кола масових видів (еудомінантів, домінантів, субдомінантів)
досліджених таксоценів МБР «Розточчя» входило за весь період досліджень 17
таксонів колембол. У конкретних їхніх варіантах встановлено від 4 до 10 масових
видів, на частку яких належить до 92% чисельності досліджених таксоценів. Це
свідчить про великий рівень концентрації домінування декількома масовими видами
на тлі малої чисельності рідкісних колембол. Не виявлено жодного виду колембол,
який би одночасно домінував в усіх вісьмох досліджених болотних екосистемах.
Найчастіше домінували P. notabilis, F. truncata та C. mosquensis.
Аналіз екологічної структури показав, що за видовим багатством у болотних
таксоценах колембол переважають комплекси гігро-мезофільних (31,3% від загальної
кількості видів), мезофільних (22,4%), і ксерорезистентних (20,9%) колембол.
Досліджені таксоцени включають за узагальненими даними дев’ять біотопних груп
видів. Серед них переважають групи лісових видів (28,9%) і видів, які диференціюють
болотний тип екосистем (болотних, навколоводних, лучно- і лісоболотних видів).
Частка представників другої групи в складі досліджених таксоценів складає 14,9%
видового різноманіття. Однак, за показником відносної чисельності друга група видів
має 29,5%.
За узагальненими багаторічними даними встановлено, що в болотних екосистемах
формується змішаний таксоцен колембол, де жодна з біотопних груп не досягає 40%
від сумарної чисельності. Такі таксоцени колембол найчастіше характерні для
антропогенно порушених екосистем. Висловлено припущення, що причиною такої
змішаності біотопних груп колембол у болотних екосистемах Розточчя може бути
невелика площа, яку вони займають і межування із лісовими та лучними фітоценозами.

Біосферний резерват «Розточчя». 2016. Львів : Департамент екології та природних
реурсів Львівської облдержадміністрації. 40 с.
Капрусь И.Я. 1990. Фауна ногохвосток (Collembola) поймы реки Верещицы. Каталог
музейных фондов. Сборник научных трудов. Львів. С. 102–124.
Капрусь И.Я. 2003. Ногохвостки (Collembola) Волыно-Подолья, в Чернобай Ю. и др.
Экология и фауна беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Київ : Наук.
думка. С. 100 –172.
Капрусь І.Я. 2010. Таксономічна структура і типологія регіональних фаун
ногохвісток (Collembola) Євразії. Наукові записки Державного природознавчого
музею. Вип. 26. С. 39–50.
Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний
і фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН
України. Київ. 497 с.