Page 55 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Населення колембол болотних екосистем української частини … 53

Ймовірно, що ця особливість болотних екосистем збільшує кількість потенційних
екологічних ніш для заселення різними за вимогами до вологості видів колембол.
Варто підкреслити також значну представленість і гігрофільних видів колембол
(13,4%), які найкраще диференціюють досліджений тип екосистем. Разом із гігро-
мезофільними видами вони утворюють ядро «вологолюбних» видів, яке представлено
майже 50% видового різноманіття дослідженого болотного таксоцену колембол.
Болотні таксоцени колембол МБР «Розточчя» містять за узагальненими даними
дев’ять біотопних груп видів (табл. 2). Їхнє співвідношення у конкретних едафотопах
має власну специфіку обумовлену, насамперед, представленістю так званих
диференціюючих (спеціалізованих для існування у певному типі едафотопу,
наприклад, для болотних угруповань – болотних, навколоводних, лучно- чи
лісоболотних видів). Зокрема, в досліджених болотних таксоценах колембол сумарно
виявлено – 14,9% болотних, навколоводних, лучноболотних і лісоболотних видів.
Серед них частка власне болотних видів дуже мала, всього 1,5%. Цікаво, що за
показником відносної чисельності (табл. 4) ці біотопні групи видів у болотних
едафотопах представлені в два рази більше (сумарно 29,5%).
На основі аналізу узагальнених даних про відносну чисельність екологічних груп
колембол у болотних таксоценах колембол встановлено, що переважають
гігрофільний, гігромезофільний і ксерорезистентний комплекси видів, лісова, лісо-
лучна та лучно-болотна біотопні групи видів, а також верхньопідстилкова,
нижньопідстилкова та кортицикольна життєві форми (табл. 4). Причому, у різні роки
та у різних болотних таксоценах кількісна ієрархія екологічних груп колембол дуже
відрізняється. Незважаючи на це, за даними середньої представленості екологічних
груп колембол за весь період дослідження можна зробити висновок, що в досліджених
болотних екосистемах формується змішаний таксоцен колембол за класифікацією Н.
Кузнєцової (Кузнецова, 2005), де жодна з біотопних груп не досягає 40% від сумарної
чисельності. Цікаво, що такі таксоцени колембол найчастіше характерні для
антропогенно порушених екосистем. Однак, причиною такої змішаності біотопних
груп колембол у болотних екосистемах Розточчя є невелика площа, яку вони займають
і межування із лісовими та лучними фітоценозами. Це сприяє активному проникненню
у це специфічне оселище видів колембол, які екологічно пов’язані з лісами й
відкритими ландшафтами.

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що характерною
особливістю болотних таксоценів колембол МБР «Розточчя» є їхня велика
специфічність за таксономічною і екологічною структурою. Значні відмінності
досліджених таксоценів пов’язані, насамперед, із видовим складом, щільністю
населення, структурою домінування, а також представленістю біотопних груп і
життєвих форм колембол.
Встановлено 67 видів колембол, які належать до 43 родів і 12 родин. На рівні
точкового альфа–різноманіття (ґрунтова проба) виявлено від 1 до 13 видів колембол (в
середньому 6), а ценотичного альфа–різноманіття (ценотична фауна) – 5-29 видів, що
вказує на малу ємність ґрунтового середовища для колембол у болотних екосистемах
Розточчя, порівняно з лісовими та лучними. Досліджені таксоцени колембол