Page 59 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.57-66

УДК 582.32:561.32

Бешлей С.В., Лобачевська О.В., Соханьчак Р.Р.

ВМІСТ ФЕНОЛІВ ТА АКТИВНІСТЬ ПОЛІФЕНОЛОКСИДАЗИ
В ГАМЕТОФІТІ ДОМІНАНТНИХ МОХІВ
ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

Мохоподібні є індикаторами стану лісових екосистем. Домінантні види лісових
мохів чутливі до впливу абіотичних чинників та проявляють адаптивні реакції, відмінні
від судинних рослин, які є визначальними для прогнозу змін природного середовища.
Проаналізовано зміни вмісту водорозчинних фенолів та активності поліфенолоксидази
в гаметофіті домінантних епігейних лісових мохів залежно від зміни інтенсивності
інсоляції, водно-температурних режиму ґрунту і повітря у дослідних локалітетах
лісових екосистем Українського Розточчя. У стійких видів мохів Polytrichum formosum і
Atrichum undulatum встановлено найбільший вміст водорозчинних фенольних сполук
(ФС) на території заповідного букового лісу в умовах низької інтенсивності освітлення
та достатньої вологості місцевиростань. Максимальні показники ФС були виявлені у A.
undulatum (199,5±9,8 мкг/г маси сухої речовини), а найменші — у Plagiomnium affine
(54,7±2,6 мкг/г маси сухої речовини), чутливого до змін екологічних умов місцевиростань
на всіх досліджуваних ділянках. Суттєве зменшення вмісту ФС на ділянках порушених
екосистем може свідчити про активну участь фенолів у пристосуванні мохів до впливу
високої інтенсивності освітлення, підвищених температур та дефіциту вологи.
Найбільші показники активності поліфенолоксидази (ПФО) визначені для зразків P.
affine (120,4±6,1 відн. од./г маси сухої речовини *с) і P. formosum (41,8±2,1 відн. од./г маси
сухої речовини *с) з місцевиростань за несприятливих умов на території стаціонарної
рекреації. Прямої кореляції між вмістом фенольних сполук та активністю ПФО не було
встановлено. Вища активність ферменту в умовах високої інтенсивності освітлення,
ніж у затінених місцевиростаннях, може свідчити про взаємозв’язок між ПФО та
фотосинтезом. Підвищення активності ПФО сприяє значному утворенню хінонів, які,
нагромаджуючись у клітинних стінках, зменшують процеси перекисного окиснення
ліпідів, регулюють їх проникність та забезпечують краще зберігання вологи у мохових
дернинах.
Ключові слова: Polytrichum formosum, Plagiomnium affine, Atrichum undulatum,
водорозчинні фенольні сполуки, поліфенолоксидаза, мікрокліматичні умови середовища.

Мохоподібні є важливим компонентом багатьох наземних екосистем, які успішно
заселяються і виживають в екстремальних умовах навколишнього середовища. Вони,
як правило, формують просторово відособлений компонент фітоценозу зі своєю
структурою, складом життєвих форм і взаємозв’язків між видами, який здатен
відображати зміни екологічного режиму рослинних угруповань та рівень
антропогенної дегресії лісових екосистем (Fudali E, Wolski, 2015; Wolski, Kruk, 2020).
За їх реакціями на вплив абіотичних та біотичних екологічних факторів середовища
можна визначати напрямок дії факторів і спрогнозувати зміни природного
середовища. Встановлення механізмів стійкості рослин до абіотичних стресорів, а
саме системи адаптивних реакцій як індукованих стресом онтогенетичних
пристосувань, набуває особливої актуальності у зв’язку з глобальними екологічними
змінами та зростанням антропогенного навантаження на екосистеми. В несприятливих