Page 61 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 61

Вміст фенолів та активність поліфенолоксидази в гаметофіті …    59

            біорізноманіття як автотрофного, так і гетеротрофного блоків (Шушняк, Савка, 2009).
            Домінантними  епігейними  мохами  на  дослідних  ділянках  були  типові  лісові
            верхньоспорогонні види: Polytrichum formosum (Hedw.) G.L. Smith., Plagiomnium affine
            (Blandow ex Funck) T.J.Kop. та Atrichum undulatum (Hedw.) P.Beauv. (Zubel et al., 2015).
            Зразки мохів та ґрунту під ними відбирали: 1) у зоні повного заповідання на території
            природного  заповідника  «Розточчя»  на  ділянці  старовікових  букових  лісів
            Верещицького  природоохоронного  науково-дослідного  відділення,  координати
            місцезнаходження  –  49°58'30.53"Пн.  ш.;  23°38'8.99"Сх.  д.;  2)  у  зоні  стаціонарної
            рекреації  «Верещиця»  на  території  Яворівського  національного  природного  парку,
            ділянка соснового лісу, 49°59'8.46"Пн. ш.; 23°38'33.82"Сх. д. 3) на ділянці вирубки 40-
            річного  віку  (урочище  Верещиця);  насадження  сосни  звичайної,  самосів  дуба
            червоного, 49°56'33.55"Пн. ш.; 23°38'13.20"Сх. д. (рис. 1).
























               Рис.  1.  Дослідні  ділянки  на  території  природного  заповідника  «Розточчя»  та
            Яворівського національного природного парку.

                Визначення  загального  вмісту  фенольних  сполук  (ФС)  у  гаметофіті  мохів
            здійснювали з використанням реактиву Фоліна-Деніса (Запрометов, 1993). Кількісний
            вміст  ФС  розраховували  за  калібрувальною  кривою,  використовуючи  як  стандарт
            пірокатехін.  Активність  поліфенолоксидази  визначали  спектрофотометрично  за
            швидкістю   окиснення   парафенілендиаміну   за   методикою   О. М. Бояркіна
            (Войцехівська та ін., 2010). Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом,
            температуру – ртутним термометром, вологість повітря і температуру над дернинами
            моху портативним гігрометром за загальноприйнятими методиками (Ипатов, Тархова,
            1982), інтенсивність освітлення вимірювали люксметром Ю116 із фотоелементом Ф-
            102. Отримані дані опрацьовували методами статистичного аналізу, обраховували
            (середнє арифметичне ± стандартна помилка), достовірність різниці в показниках
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66