Page 264 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

Ювілейні дати

УДК 631.42

Чернобай Ю.М.

ПАРАДИГМИ І РЕПЕРНІ ПОНЯТТЯ ІНТРАЗОНАЛЬНОГО ЛІСОЗНАВСТВА
(до 120-річчя з дня народження професора О.Л. Бельгарда)

Виповнилося 120 років з дня народження О.Л. Бельгарда (1902-1992), видатного
українського вченого в галузі степового лісознавства, лісової типології, біогеоценології.
Він став автором ряду концепцій та парадигм інтразонального лісознавства, поклавши
в основу емпіричний досвід таких діячів природознавства, як В.Є. фон Графф, В.В.
Докучаєв, Й.К. Пачоський, Г.М. Висоцький, В.М. Сукачов. Для теоретичних пошуків
вченого головою мотивацією завжди були практичні завдання лісомеліорації, лісової
типології, екології фрагментованих та острівних лісових оселищ, охороні видової та
ландшафтної різноманітності степових територій. При такому підході відбулася
еволюція його методології у бік коеволюційних категорій. Тому в його програмах
стаціонарних і моніторингових досліджень почав формуватися перехід від
прогностичних лінійних оцінок до екологічного моделювання. Створена вченим наукова
спадщина дістала успішного розвитку зусиллями дніпровської екологічної школи
(Травлєєв А.П., Зверковський В.М., Пахомов О.Є., Жуков О.В., Горбань В.А., Цвєткова
Н.М., Мицик Л.П.) та тісною співпрацею з львівською екологічною школою
(Малиновський К.А., Голубець М.А., Стойко С.М., Царик Й.В., Чернобай Ю.М., Парпан
В.І., Козловський М.М., Климишин О.С., Жиляєв Г.Г., Третяк П.Р., Кияк В.Г., Кобів
Ю.Й.). Крізь широкий спектр еколого-соціального аналізу такого об’єкту, як степові
ліси, досить чітко висвітлюється головна методологічна ідея автора – ідея цілісного
підходу до цього природного явища. Створений на таких засадах екоморфний аналіз
розкриває еколого-біологічні властивості рослин, висвітлює складні взаємовідносини
між цими організмами та факторами середовища, на фоні яких вони існують і тому є
невід’ємною складовою комплексних екологічних досліджень як окремих угруповань, так
і флор надценотичного рівня – окремих ландшафтів, природних комплексів,
географічних територій, об'єктів, що охороняються. Найвагомішим наслідком
сформованої парадигми степового лісознавства стала її беззаперечна інтеграція в
практику степового лісовідновлення, збереження унікальних ґрунтів і специфічних
лісових оселищ Степу. Еволюція теорії лісової справи України збагатилася додатковими
аспектами таксономії та типології оселищ острівної структури. Доробок вченого
заслуговує не лише на мнемонічне збереження, а радше на активне сприйняття, творчий
розвиток та активне інноваційне впровадження.
Ключові слова: степове лісознавство, інтразональні ліси, типологія
антропізованих геосистем, стаціонарні та дистанційні дослідження, екологічні
регіональні школи.

«Твій вчитель - це не той, хто тебе вчить,
а той, від кого ти навчаєшся».

Річард Девід Бах, авіатор і письменник (Бах, 2005)