Page 261 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

258 Баранчук Г.І., Шимків Н.Я.

перетинчастокрилих комах. Під час дослідження було виявлено U. dzieduszyckii. Усі
зібрані екземплярами Вєжейським передані до Відня (Кит, 2016). Слід відзначити, що
один із них зберігається сьогодні у колекції Державного природознавчого музею НАН
України у Львові. 150 років поспіль у Європі не було жодної знахідки комахи цього
виду. Лише 2016 р. U. dzieduszyckii на заплавній ділянці р. Джурин зафіксував
начальник наукового відділу НПП "Дністровський каньйон" О.К. Вікирчак (Корнєєв,
Вікірчак, Бачинськи, Корнєєв, 2016). Наступна знахідка комахи спостерігалася у 2019
році на заплаві р. Збруч поблизу с. Гуштинка Тернопільської обл. (Корнєєв, Вікирчак,
Бабицький, Корнєєв 2019). Цей локалітет територіально найближчий до природного
заповідника "Медобори". Опісля було ще декілька знахідок в Чернівецькій
(Сторожинецький р-н) та Тернопільській обл. (Борщівський і Заліщицький р-ни).
На території природного заповідника "Медобори" виявлено два локалітети із
зростанням E. exaltatus, що приурочені до відкритих лучних ділянок заплави р. Збруч,
які знаходяться у Городницькому природоохоронному науково-дослідному відділенні
в окол. с. Личківці. Це ценози, де загальне проективне вкриття травостою становить
90-100%. Домінуючими видами є: Bromopsis inermis (Leys.) Holub, Chaerophyllum
aromaticum L., Geranium pratense L., Poa pratensis L.; з меншим відсотком
траплляються Equisetum arvense L., Stenactis annua (L.) Nees, Galium album L., Galium
rivale (Sibth. et Smith) Griseb., Veronica chamaedrys L., Achillea submillefolium Klok. et
Krytzka та Sonchus oleraceus L.; одинично – Inula helenium L., Lysimachia nummularia
L., Rumex confertus Willd., Angelica sylvestris L. Наприкінці червня у першому
2
локалітеті зафіксована лише одна куртина Echinops exaltatus, що займала площу 1 м і
мала 5 генеративних пагонів, на одному з яких спостерігалася 1 особина U.
dzieduszyckii. У другом місцезростанні тижнем пізніше виявлено 8 куртин, загальною
2
площею близько 1500 м , де зростало 43 генеративні пагони, на яких було всього 13
мух. З проведених досліджень припускаємо, що цей вид мух живе на рослині короткий
період часу, до початку її цвітіння.

Загороднюк І. 1999. Рідкісні види тварин. Розбудова екомережі України. Київ.
Літопис природи. Природний заповідник "Медобори". 2021. Кн. 29. Гримайлів. С. 270–294.
Кит Василь. 2016. Муха Дідушицького [online] Доступне:
https://twahundreta200.wordpress.com/2016/08/06/ [Дата звернення 16 серпня 2022 року]
Корнєєв С. В., Вікірчак О. К., Бачинський А. І. і Корнєєв В. О. 2016. Огляд мух-осетниць
(Tephritidae) (Insecta: Diptera) Тернопільського Поділля. Українська ентомофауністика.
7(4). С. 45–53.
Корнєєв В.А., Вікирчак О.К., Бабицький А.І. та Корнєєв С.В. 2019. Нові знахідки Urophora
dzieduszyckii (Diptera: Tephritidae) та оцінка чисельності та природоохоронного статусу
виду. Українська ентомофауністика. 10(1). С. 1–6.
Червона книга України. Рослинний світ [за ред. Я.П. Дідуха]. 2009. Київ : Глобалконсалтинг.
900 с.
Червона книга України. Тваринний світ // [за ред. І.А. Акімова]. 2009. Київ : Глобалконсалтинг.
600 с.

Природний заповідник "Медобори", смт. Гримайлів, Чортківський р-н, Тернопільська обл.
e-mail: nataliashumkiv@ukr.net