Page 96 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 96

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.95-104

            УДК 582.32+581.5


            Бешлей С.В., Лобачевська О.В., Соханьчак Р.Р.

            СЕЗОННІ ЗМІНИ ВМІСТУ ПЛАСТИДНИХ ПІГМЕНТІВ
            У ГАМЕТОФІТІ ДОМІНАНТНИХ МОХІВ У ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ
            УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

                  Пойкілогідричні  мохоподібні як одна з найчутливіших груп рослин до впливу умов
               середовища існування, реагуючи на дію екологічних факторів, проявляють відмінні від
               судинних  рослин  пристосування  для  прогнозу  змін  природного  середовища.
               Проаналізовано  зміни  вмісту  пігментів  фотосинтезу  та  їх  співвідношення  в
               домінантних  листкостеблових  епігейних  видів  мохів  залежно  від  зміни  показників
               зімкнутості крон деревостану, інтенсивності інсоляції, водно-температурних режиму
               ґрунту та повітря у локалітетах лісових екосистем Українського Розточчя. Унаслідок
               значного проективного покриття  та зімкнутості крон на ділянці  старовікових лісів
               встановлено  менші  на  30-50%  показники  інтенсивності  освітлення,  8-12%
               температури  субстрату  під  дернинами  мохів  та  на  43-50%  більші  показники  його
               вологості,  порівняно  із  сосновими  насадженнями.  Антропогенний  вплив  у  зоні
               стаціонарної  рекреації  був  зумовлений  інтенсивним  витоптуванням,  що  призвело  до
               зменшення  зімкнутості  крон  деревостану  (до  0,4-0,5),  збільшення  інтенсивності
               освітлення в 2,5 рази та зменшення вологості ґрунту під моховими дернинами в 2-4 рази.
               Тіневитривалі мохи Polytrichastrum formosum, Atrichum undulatum та Plagiomnium affine
               компенсували обмежену кількість доступної для росту світлової енергії інтенсивним
               збільшенням вмісту пігментів (Хл а і b), світлозбиральних комплексів та зменшенням
               співвідношення Хл a/b до значень 1,6-2,1. Відзначено істотну варіабельність показників
               співвідношення хлорофілів до каротиноїдів від 5 до 9. Значні межі варіювання вмісту
               каротиноїдів  і  співвідношення  Хл/кар  слугували  показником  для  оцінки  едафо-
               кліматичних змін умов існування бріофітів у лісових екосистемах. Значна мінливість
               показників  співвідношення  Хл  а/b  (2,35-4,25)  восени,  порівняно  із  літом,  пов’язана  із
               збільшенням освітленості дослідних ділянок та активності реакцій взаємоперетворень
               Хл а і b. Підвищення значень співвідношення Хл а/b спричинене активацією метаболізму
               пігментів свідчить про їх пристосованість як до світла, так і тіні. Восени зменшення
               співвідношення  Хл/кар  (в  межах  4,31-5,08)  пов’язане  з  інтенсивністю  синтезу  та
               розпаду Хл а і b та каротиноїдів, що може використовуватися як важливий показник
               здатності  рослин  пристосовуватися  до  змін  інтенсивності  освітлення,  рівня
               зволоження, температури.
                  Ключові слова: домінантні види бріофітів, хлорофіли, каротиноїди, співвідношення
               пігментів, лісові екосистеми, Українське Розточчя.

               В  умовах  глобальних  змін  клімату,  едафотопу,  гідротопу  важливе  значення  має
            дослідження адаптивних реакцій рослин, зокрема в умовах як природоохоронних, так
            і техногенно порушених територій. Однією із груп рослин, чутливих до впливу умов
            середовища  існування,  є  мохоподібні,  яким  властиві  відмінні  від  судинних  рослин
            морфо-структурні  та  фізіолого-біохімічні  механізми  пристосування  до  змін
            інтенсивності  сонячної  радіації,  гідротермічного  режиму  середовища,  забруднення
            атмосферного  повітря,  фізико-хімічних  характеристик  субстрату,  на  яких  вони
            поселяються  [6,  14,  18,  19].  Важливо,  що  пойкілогідричні  мохоподібні  по-іншому
   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101