Page 101 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 101

100              Бешлей С. В., Лобачевська О. В., Соханьчак Р. Р.
                                       Результати досліджень свідчать, що за низьких рівнів  інтенсивності освітлення
                                   досліджені лісові види мохів мали досить високий вміст хлорофілів (Хл). Головним
                                   пігментом  реакційних  центрів  фотосистем  був  Хл  а,  тоді  як  Хл  b,  локалізований
                                   переважно  в  антенних  комплексах  ФС  І  та  ФС  ІІ,  виконував  допоміжну  функцію
                                   уловлювання та передачі світлової енергії до Хл а. Тіневитривалі мохи, як С3-рослини,
                                   компенсували обмежену кількість доступної для росту світлової енергії інтенсивним
                                   збільшенням вмісту пігментів (Хл а і b), світлозбиральних комплексів та зменшенням
                                   співвідношення Хл a/b (табл. 2). Найважливішими факторами, що запускають ці зміни,
                                   є інтенсивність світла і енергія квантів, температура, забезпеченість водою [12].
                                       Для  вивчення  процесу  фотосинтезу  важливим  є  не  лише  кількісні  показники
                                   вмісту, а й якісні зміни співвідношення пластидних пігментів, які можуть показувати
                                   порушення  в  функціонуванні  світлозбиральних  комплексів  та  реакційних  центрів
                                   фотосистем [10, 22]. У всіх досліджуваних домінантних видів мохів лісових екосистем
                                   співвідношення вмісту зелених пігментів (Хл а/b) було в межах 1,6-2,1, що вказує на
                                   збільшення розмірів фотосистеми II і більшу тіневитривалість бріофітів, що, можливо,
                                   пов’язано  із  особливостями  їх  існування,  оскільки  ці  види  є  рослинами  четвертого
                                   ярусу лісових екосистем.
                                       У період вересня-жовтня на фоні збільшення вологості як повітря, так і ґрунту
                                   визначено  різке  зниження  температури  повітря  приземного  шару  та  збільшення
                                   освітленості, порівняно із літніми місяцями (табл. 3). Результати досліджень свідчать
                                   про відсутність у мохів чітких змін співвідношень Хл а/b з підвишенням інтенсивності
                                   освітлення.

                                                                                                    Таблиця 3.
                                   Мікрокліматичні  умови  та  едафічні  властивості  ґрунту*  дослідних  ділянок
                                   лісових екосистем Українського Розточчя  у вересні-жовтні 2020 року, (n=25)**

                                                                       Темпе-              Темпе-    Воло-
                                                    Зімкну-    Освіт-           Вологість
                                                                                                     гість
                                                                       ратура
                                                                                           ратура
                                       Локалітет     тість    лення,   повітря,   повітря,   ґрунту,   ґрунту,
                                                     крон     тис. лк              %
                                                                         °С                  °С       %
                                     Старовікові
                                     букові ліси    0,7-0,8     3-4     24-25     65-70     9-11     45-60
                                     Насадження
                                     сосни          0,6-0,7    5-7,4    26-27     55-65     10-13    31-39
                                     звичайної
                                     Зона
                                     стаціонарної
                                     рекреації      0,4-0,5    6-10     26-28     30-55     11-15    12-29
                                     "Верещиця"
                                   Примітка:  *  –  у  таблиці  подано  діапазони  вимірюваних  величин;  **  –  похибка
                                   вимірювань не перевищувала 15%.

                                      На основі результатів порівняння вмісту пігментів фотосинтезу у гаметофіті мохів
                                   із різних дослідних ділянок протягом літньо-осіннього сезону встановлено, що влітку
                                   вміст хлорофілів, насамперед Хл b, був вищим у Plagiomnium affine та Polytrichastrum
                                   formosum.  Відтак  варіювання  показників  співвідношення  Хл  а/b  (1,55-2,13)  було
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106