Page 93 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

92 Химин О.І., Капрусь І. Я.

За показником відносної чисельності першість отримує родина Isotomidae – 59,8%
від загальної кількості особин у двох серіях проб. Найменше представлені такі родини
як Еntomobryidae (11,2% від загальної чисельності) і Tomoceridae (8,6%) (табл.1).
Порівнюючи корінні фітоценози у різні сезони року, можна побачити деяку
різницю у представленості різних класів домінування. Зокрема весною виявлено 41%
еудомінантів, 11% домінантів, 24% субдомінантів, решта рецеденти та субрецеденти.
А в осінній серії проб домінанти становлять 62%, субдомінанти - 18% та рецеденти -
20%. Еудомінантів як і субрецедентів не виявлено зовсім.
Спільними для двох серій проб є 12 видів, і представленість найчисельніших видів
є приблизно однаковою. Проте на відміну від осіннього періоду весною зникають
представники родиеи Hypogastruridae, натомість виявлено представників родини
Sminthuridae з чисельністю 6,6% від загальної чисельності таксоцену.

Рис. 1. Моделі розмаїття таксоценів колембол досліджених лісових фітоценозів
формалізовані методом Q-статистики: Q1 і Q3 – дані осінньої та весняної серій проб у
інвазійному дубняку, Q2 і Q4 - дані осінньої та весняної серій проб у корінній грабовій
бучині, Q5 і Q6 – сумарні дані за два сезони в інвазійному дубняку та в грабовій бучині,
відповідно.

В корінній грабовій бучині присутні представники практично всіх життєвих форм.
За показником видового багатства у ній переважають верхньопідстилкові
верхньоґрунтові та глибокоґрунтові форми (5, 4 та 4 відповідно) (табл. 1).
У складі цього таксоцену колембол також виявлено представників 5 комплексів
видів за польовим гігропреферендумом і 5 біотопних груп видів. Найбільшу частку у
грабовій бучині становлять еврибіонти (65 % від загальної чисельності угруповання).
Натомість, гігромезофільні види тут складають 24%, решта - мезофільні, гігрофільні і
ксеро-мезофільні види. Серед біотопних груп видів за показником видового багатства
переважають евритопні (65% від загальної чисельності) та лісо-лучні (25%) форми
(табл. 1).
Загалом аналіз одержаних результатів по обох сезонах року в інвазійному дубняку
та корінній грабовій бучині, показав такі результати: показники щільності та видового
багатства населення колембол переважають у корінному фітоценозі, що є характерною
ознакою для природних лісових фітоценозів заходу України [6]; значення індексів
розмаїття Менхініка та Маргалефа в середньому на 0,4 одиниці є вищими в
інвазійному дубняку, що підтверджують дані Q-статистики; відповідно до цих даних
ценотичне розмаїття таксоцену колембол дуба червоного становить 10,3, а корінної
грабової бучини – 8,1 (рис. 1). За даними літературних джерел, такі значення
показників розмаїття, не є ознакою стабільності та унікальності змінених екосистем.