Page 94 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Структурні трансформації таксоцену Сollembola під впливом інвазії дуба … 93

Вони можуть бути пов’язані з різними причинами. Одна з причин – це гетерогенність
екологічних умов, яка в майбутньому може призвести до втрати стійкості та деградації
автохтонних біоценозів.
Встановлено, що індекс різноманіття Шеннона для таксоцену колембол у обох
типах фітоценозів має подібні значення. Вирівняність населення колембол за цими
показниками є досить малою і в середньому становить 0,3. Такі показники як індекс
Сімпсона та індекс Бергера-Паркера для інвазійного дубняка та грабової-бучини також
мають подібні значення (табл. 2).
Висновки
В результаті проведених досліджень впливу інвазії дуба червоного на таксоцен
колембол бучини Яворівського НПП, можна зробити висновок про відносно незначні
структурні зміни таксоцену колембол. Основною причиною цього можуть бути
подібні едифікаторні властивості як корінного, так і інвазійного деревостанів,
консервативність ґрунтового середовища по відношенню до змін наземної
рослинності, а також недостатній часовий період для радикальної зміни фізико-
хімічних параметрів дослідженого лісового едафотопу.
Зокрема, видовий склад і загальне видове багатство досліджених угруповань є
подібними в обох варіантах лісових фітоценозів. Незважаючи на те, що виявлено 18
спільних видів для обох варіантів лісів, сумарно в бучині встановлено 32 види, а в
дубняку - 29 видів. Незначні відмінності пов’язані також із таксономічною і
екологічною структурою досліджених таксоценів. Встановлено, що заміна корінної
бучини на інвазійний дубняк спричиняє: 1) зменшення щільності населення колембол
2
2
із 23,5 тис. екз./м у бучині до – 9,5 тис.екз./м у дубняку; 2) збільшення ценотичного
різноманіття таксоцену колембол (індекс Q в дубняку в 1,3 рази більший ніж у грабовій
бучині); 3) незначні зміни за показником сумарного видового багатства: у інвазійному
дубняку домінують 2 родини (Isotomidae та Neanuridae), а у корінній грабовій бучині
4 родини (Isotomidae, Neanuridae, Onuchiuridae та Entomobryidae); 4) зміни спектра
видів за польовим гігропреферендумом (у грабовій бучині 65% – еврибіонтні види,
24% – гігромезофільні, а у дубняку 57% становлять еврибіонти і 17% – мезофільні
види) та спектру біотопних груп колембол (найчисленьнішими для обох фітоценозів
є евритопні форми – 65% у грабовій бучині та 57% у дубняку, друге місце у корінному
фітоценозі посіли лісо-лучні форми (25%), а у інвазійному – лісові (26%).
Зміни, які зафіксовані в синекологічній структурі таксоцену колембол,
демонструють актуальність проведених досліджень та важливість використання
ґрунтових колембол в якості зооіндикаторів фітоінвазій у природні лісові екосистеми,
як глобальної екологічної проблеми сьогодення.

1. Гиляров М.С. Почвенные беспозвоночные как индикаторы почвенного режима и его
изменений под влиянием антропогенных факторов // Биоиндикация состояния
окружающей среды Москвы и Подмосковья. – М. : Наука, 1982. – С. 8–12.
2. Екологічний паспорт Львівської області 2021р.
https://drive.google.com/file/d/1ZE6zgD_bryxaw9V21ek5NAqX-f4foqbC/view
3. Івченко А.І. Від малопоширених видів деревних рослин інтродукованих видів до інвазійного
стану їх популяцій: проблеми і застереження // Наук. вісн., 2004. – Вип. 14.8. – С. 263-267.
4. Капрусь І.Я. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і
фауністичний аспекти): автореф. дис. … д-ра біол. наук. – К., 2013. – 41 с.
5. Капрусь І.Я., Гоблик К.М. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської
низовини за угрупованнями колембол // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2015.
– Вип. 31. – С. 45-58.
6. Капрусь І.Я., Шрубович Ю.Ю., Таращук М.В. Каталог колембол (Collembola) і протур
(Protura) України. – Львів, 2006. – 164 с.
7. Количественные методы в почвенной зоологии / Ю.Б. Бызова и др.; под. ред. М.С.
Гилярова. – М. : Наука, 1987. – 287 с.