Page 91 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

90 Химин О.І., Капрусь І. Я.

Lepidocyrtus lanuginosus (Gmelin, 1788) Ее(вп) - 0,1
L. lignorum (Fabricius, 1775) Ее(вп) 1,6 9
L.cyaneus Tullberg, 1871 Ее(вп) 2,1 -
Pseudosinella horaki Rusek, 1986 К-Млл(нп) 7,5 1,8
Orchesella flavescens (Bourlet, 1839) Млс(а) - 0,1
ARRHOPALITIDAE Richards, 1968
Arrhopalites spinosus Rusek, 1967 Млс(пг) - 0,3
Pygmarrhopalites pygmaeus (Wankel, 1860) Млс(пг) 0,8 -
KATIANNIDAE Börner, 1913
Sminthurinus aureus (Lubbock, 1862) Ее(вп) 0,4 -
DICYRTOMIDAE Börner, 1906
Dicyrtomina minuta (Fabricius, 1783) Г-Млл(а) - 0,1
Ptenothrix atra (Linnaeus, 1758) Г-Млс(а) 0,4 -
NEELIDAE Folsom, 1896
Megalothorax minimus Willem, 1900 Г- Млс(гг) - 0,1
Neelides minutus (Folsom, 1901) Г-Млл(гг) - 0,3
SMINTHURIDAE Lubbock, 1862
Caprainea marginata (Schött, 1893) Глл(вп) 1,2 3,9
Lipothrix lubbocki (Tullberg, 1872) Млс(вп) 5,9 2,2
SMINTHURIDIDAE Börner, 1906
Sphaeridia pumilis (Krausbauer, 1898) Млч(вп) - 0,5

Всього 100 100

Примітки: ∑ і – узагальнені дані для інвазійного дубняка за 2 сезони досліджень (осінь і
весна); ∑ к - узагальнені дані для корінного фітоценозу грабової бучини.Екологічні групи:
комплекси ксерорезистентних (К), ксеро-мезофільних (К-М), мезофільних (М), гігрофільних
(Г), гігро-мезофільних (Г-М) еврибіонтних (Е) видів; групи лісових (лс), лучних (лч), лісо-
лучних (лл), евритопних (е) і навколоводних (нв) видів; підгрупи атмобіонтної (а),
кортицикольної (к), верхньопідстилкової (вп), нижньопідстилкової (нп), підстилково-грунтової
(пг), верхньогрунтової (вг), глибокогрунтової (гг) біоморф. Сірим кольором позначені масові
види колембол.
Екологічна структура таксоцену Collembola у фітоценозі інвазійного дубняка у
різні сезони року дещо відрізняється. Так у осінній серії проб щільність населення
колембол є значно меншою. Подібна тенденція спостерігається і в корінному
фітоценозі, що може бути обумовлено кліматичними умовами періоду відбору проб.
Загалом у досліджуваному інвазійному дубняку за два періоди досліджень середня
щільність населення колембол у 2,4 рази є нижчою ніж у корінній грабовій бучині
(табл. 2). Але значення β–розмаїття Collembola тут на 0,7 одиниць вище. За показником
сумарного видового багатства домінують родини Isotomidae та Neanuridae включаючи
по 6 видів. Решта родин є малочисельними і представлені від 1 до 4 видами (табл. 1).
За показником відносної чисельності колембол помітно домінує родина Isotomidae
- 61,2% від загальної кількості особин з двох серій проб, родина Entomobryidae - 11,3%,
та родина Sminthuridae - 7,1% (табл. 1).
При однаковому ценотичному альфа-розмаїтті в обидва сезони відбору проб,
щільність населення таксоцену колембол інвазійного дубняка восени зростає у 2 рази,
порівняно з весною (табл. 2).