Page 19 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 19

18                            Загороднюк І.В.

                                      2)  аналіз  спогадів  учасників  тих  подій,  зокрема  Миколи  Шарлеманя  (книга
                                   Хохлової та спогади самого Шарлеманя: [29; 30]) та Еміля Хоменка, сина Є. Решетник,
                                   учасника більшості подій 1941–1945 рр. (проведені автором багаторазові інтерв’ю),
                                      3)  аналіз  особових  справ,  вміщених  в  них  автобіографій  та  архівів  КДБ,  що
                                   зберігаються  тепер  у  відкритому  доступі  в  СБУ  (вивчено  справи  трьох  осіб  —
                                   Є. Решетник,  М. Шарлеманя  та  К. Осьмака;  частину  отриманих  в  архіві  матеріалів
                                   щодо Є. Решетник передано М. Коробченко для нарису про життєвий шлях та наукові
                                   доробки Є. Решетник [14]),
                                      4)  аналіз  спеціальної  літератури,  зокрема  й  описів  таксонів  та  фауністичних
                                   оглядів,  включно  з  описами  біології  й  систематики  ховрахів,  зокрема  й  тих,  що
                                   видавалися у війну в газеті «Нове українське слово» (НУС) або з’явилися по війні [46;
                                   35].  Прикладами  публікацій  в  НУС  є  статті  «Інститут  захисту  рослин»  та  серія
                                   спеціальних статей науковців у газеті «Нове українське слово» (напр. [1; 10; 31]),
                                      5) аналіз каталогів колекцій і самих колекцій, у т.ч. щодо місць і дат збору зразків
                                   та імен колекторів; каталог ННПМ (стосовно ховрахів є в опублікованому вигляді [33].

                                      Важливу інформацію про структуру, персональний склад і задачі Інституту захист
                                   рослин, у складі якого діяв і Зоологічний музей), подано в розрізнених публікаціях і в
                                   підсумковій монографії О. Корзун «Сільськогосподарська дослідна справа в Україні в
                                   роки Другої світової війни  (1939-1945)» [11]. Остання  праця містить відомості, що
                                   базуються на архівних фондах та публікаціях в місцевій пресі 1941–1943 рр. Зокрема,
                                   таким  є  широко  використаний  в  цитованій  праці  [11]  Фонд  Р-421  з  назвою
                                   «Сільськогосподарська Українська допоміжна управа Поділля» у Державному архіві
                                   Хмельницької  області  та  численні  архівні  матеріали  на  зразок  рапортів  про  участь
                                   зоологів з регіональних центрів у нарадах та конференціях в Інституті захисту рослин
                                   у Києві (напр. [9]).
                                      Вжиті  скорочення  в  назвах  установ:  • «Зообін»  –  Інститут  біології  та  зоології
                                   ВУАН,  Біозоологічний  інститут  АН  УРСР,  Інститут  зоології  та  біології  АН  УРСР,
                                   • «ІЗАН» – Інститут зоології (від АН УРСР до НАНУ), • «ЗМ» – Зоологічний музей
                                   (всіх можливих підпорядкувань); статуси ЗМ в різний час розглянуто далі.

                                      Загальна ситуація з академічними структурами

                                      Період  II  світової  війни  є  вкрай  суперечливим  стосовно  наукових  досліджень  в
                                   Україні.  Значна  частина  наукових  і  освітніх  установ,  створених  в  радянські  часи,
                                   перебували в евакуації на сході, інші були створені наново або відновлені (частіше) на
                                   місці  евакуйованих.  Повною  мірою  це  торкнулося  й  академічних  установ,  з  яких
                                   однією з найдавніших був Зоологічний музей ВУАН [8], який зазнав трансформацій у
                                   1934 та 1939 рр. у зв’язку з об’єднанням його з іншими інституціями.
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24