Page 18 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.17-38

УДК 57.082.544: 599.362.2: 630*15

ХОВРАХИ ВІЙНИ: ІСТОРІЯ ЗООЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КОЛЕКЦІЙ
SPERMOPHILUS В УМОВАХ РАЙХСКОМІСАРІАТУ УКРАЇНА

Загороднюк І.В.

Детально описано історію досліджень ховрахів як шкодочинних тварин на тлі
реконструкцій історії й особливостей діяльності зоологічних інституцій в Києві у 1941-
1944 роках, зокрема й Інституту захисту рослин та Зоологічного музею в його складі.
Проведено аналіз даних з п’яти різних груп джерел відомостей, включно з публікаціями,
колекціями, особовими справами (зокрема в КДБ) та інтерв’юванням учасників тих
подій. Показано, що ховрахи були одним з пріоритетних об’єктів дослідження в
Інституті захисту рослин, створеному окупаційною адміністрацією у 1942-1943 роках
на базі Інституту зоології та Зоологічного музею АН УРСР. На підставі досліджень
поширення й мінливості ховрахів групи Spermophilus "suslicus" вже по війні видано дві
праці з описами нових форм, зокрема волинського підвиду, опубліковані активними
учасниками тих подій Є. Решетник в СРСР (1946) та Е. Шарлеманем в Німеччині
(1952). Проаналізовано історію (ймовірних) переміщень колекції ховрахів і з’ясовано
заходи із запобігання їх вивозу до Познані й далі до Німеччини восени 1943 р. Показано,
що частина типових матеріалів щодо ховрахів, описаних у різних публікаціях, є
ідентичною, проте, найімовірніше, не вивозилася або була швидко повернута.
Аналізуються різні факти щодо переміщень колекцій, отримані зі спогадів учасників тих
подій.
Ключові слова: ховрахи, музейні колекції, історія досліджень, Україна.

Це повідомлення стосується історії та окремих підсумків досліджень ховрахів в
Україні у період 1941-1944 років. Ці гризуни стали об’єктом високої уваги окупаційної
адміністрації та науковців, зокрема дослідників та хранителів фондів Зоологічного
музею в Києві (нині це Національний науково-природничий музей НАН України,
ННПМ). Серед ключових персон цієї історії були Євдокія Решетник та Микола
Шарлемань, проте ховрахові теми пов’язали й багатьох інших персон, насамперед
науковців з Інституту захисту рослин, до складу якого входив Зоологічний музей.
Мета цього повідомлення — висвітлення ключових подій, пов’язаних з історією
досліджень ховрахів, що розвивалися в умовах наукових інституцій Райхскомісаріату
Україна, історії зоологічних колекцій і, звісно, науковців та інших громадян, задіяних
у цьому круговороті подій.

Матеріали дослідження

З метою з’ясування подробиць щодо збору і досліджень мінливості ховрахів та
подальших описів нових підвидів в Україні у період Другої світової війни автором
докладно досліджено 5 груп джерел даних:

1) аналіз багатотомного видання «Історія НАН України», надто тому «1941-1945»
[21–22], включно з аналізом історії установ та документів окупаційної влади,