Page 71 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

66 Леневич О. І., Марискевич О. Г., Шпаківська І. М.

Схожі результати досліджень знаходимо і в інших літературних даних щодо зміни
біотичних властивостей інших типів ґрунту під впливом рекреації. Зокрема в праці С.
В. Куйбишева, який вивчав просторову мінливість властивостей поверхнево-
підзолистого ґрунту рекреаційних сосняків у Підмосков’ї було встановлено, що на
початкових стадіях рекреаційної дигресії біотична активність збільшується, а з
подальшим рекреаційним навантаженням − зменшується в середньому на 30-40%
порівняно з контролем. Використовуючи дані основних індикаторів біотичної
активності: каталази, уреази, інвертази, амілази та виділення СО2, С. В. Куйбишевим
було встановлено, що за щільності будови ґрунту 0,94 г·см⁻³ (контроль 0,92 г·см⁻³),
ферментативна активність зменшується – на 15-30%, за 1,15 г·см⁻³ – на 20-30%, за 1,34
г·см⁻³ – на 32-48% і при щільності будови 1,41 г·см⁻³ – на 45-65%.

Висновки

За результатами проведених польових та лабораторних досліджень встановлено,
що еколого-пізнавальна стежка «Старовікові ліси» відповідає І категорії та
класифікується, як «шлях не змінений». Ширина еколого-пізнавальної стежки
становить 0,35-0,70 м, паралельні стежки відсутні, поверхня стежки вкрита лісовою
3
підстилкою, а щільність будови ґрунту становить ≤ 1 г·см⁻ . Туристичний маршрут
«м. Сколе-г. Парашка» відповідає III категорії («шлях під загрозою»). Ширина стежки
на туристичному маршруті становить 2,15-3,40 м, наявні додаткові стежки, лісова
3
підстилка практично відсутня, а щільність будови ґрунту становить 1,31 г·см⁻ .
Еколого-пізнавальна стежка «Долиною р. Кам’янка» характеризується найнижчими
3
показниками щільності будови ґрунту (1,42 г·см⁻ ), лісова підстилка на стежці
відсутня, ширина стежки становить 2,60-4,90 м, що дозволяє зарахувати дану еколого-
пізнавальну стежку до IV категорії, як («шлях змінений»).
За результатами проведених досліджень встановлено, що на стежках І категорії
показники щільності будови ґрунту практично не змінилися відносно контролю, а
вміст гумусу у ґрунті навіть дещо збільшився. З посиленням рекреаційного
навантаження (ІІІ та ІV категорії) показники щільності будови ґрунту збільшилися
приблизно у 1,6-1,9 рази в порівнянні з контролем, а вміст гумусу у ґрунті зменшився
більше як у 1,8-3,9 рази відповідно до впливу рекреаційного навантаження. За
параметрами біотичної активності найбільш інформативними виявились показники
активності каталази та питомої дихальної активності ґрунтів, які є чутливим
індикатором метаболічного статусу ґрунтового мікробоценозу та адекватно
відображають ступінь порушення стійкості у ґрунтовому блоці досліджуваних
рекреаційних екосистем.

1. Аринушкіна Е. В. Руководство по химическому анализу почв. Москва : Изд-во Моск. ун-
та, 1970. – 482 с.
2. Благодатский С. А., Благодатская Е. В., Горбенко А. Ю., Паников Н. С. Регидратационный
метод определения биомассы микрооганизмов в почве // Почвоведение, 1987. – № 4. –
С.64-71.
3. Вовк О. Б. Антропогенні ґрунти Розточчя-Опілля та їх спроможність щодо екологічних
функцій. Aвтореф. дисс. ... канд. біол. наук. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 20.
4. Вовк О. Б. Еколого-функціональні особливості грунтового покриву міських парків (на
прикладі м. Львова) // Грунтознавство, 2004. – Т.5, № 1-2. – С. 86-93.
5. Гельцер Ю. Показатели биологической активности в почвенных исследованиях //
Почвоведение, 1990. - №9. – С. 47-59
6. Ґрунти Львівської області: колективна монографія / за ред. С. П. Позняка. – Львів: ЛНУ
імені Івана Франка, 2020. – 424 с. + вкл.
7. Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Карпат / Голубець М. А.
– Львів: Поллі, 2001. – 163 c.