Page 68 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Оцінка впливу лінійної форми рекреації на властивості … 63

можна простежити прояви водної ерозії. В підніжжі схилу зафіксовано виходи на
поверхню коріння дерев (на 5-7 см).
Туристичний маршрут «м. Сколе-г. Парашка». Знаходиться в межах
Бутивлянського лісництва Парку на схилі північно-східної експозиції 9-25º в межах
висот 755-850 м н.р.м. та експлуатується протягом багатьох років задовго до створення
Парку. Протяжність шляху становить 10,4 км, а ширина стежки – 2,15-3,40 м.
Деревний покрив обабіч «лісової» частини маршруту формують бук лісовий, ялиця
біла та ялина європейська 5Бкл3Яцб2Яле, вік 80-100 років, повнота 0,7. Підріст (15-
20%) сформований лісотвірними породами віком 10-15 років. Чагарниковий ярус з
проективним вкриттям до 10% представлений малиною та ожиною лісовою. Трав’яний
покрив практично відсутній. На окремих ділянках маршруту, де крутизна схилу
перевищує 20°, спостерігаються прояви водної ерозії, де практично відсутня лісова
підстилка, а поверхня ґрунту візуально значно ущільнена. За тривалістю походу і
складністю проходження аналізовані об’єкти зараховуються до: не складних для
проходження коротких прогулянок (еколого-пізнавальні стежки «Старовікові ліси» та
«Долиною річки Кам’янка»), а також до складних для проходження одноденних
походів (туристичний маршрут «м. Сколе – г. Парашка»).
Для встановлення стадій рекреаційної дегресії в межах стежок та маршруту Парку
було використано V категорій деградації, запропонованих Р. Прендким [37] для
туристичних шляхів і стежок в Бещадському парку народовому (Польща), а саме:
ширину стежки (І категорія: до 0,5 м, «шлях не змінений»; II: до 1 м, «шлях мало
змінений»; III: 2-3 м «шлях під загрозою»; IV: до 5 м «шлях змінений»; V: понад 5 м,
«шлях значно змінений»); наявність додаткових/паралельних стежок, а також
відсутність/наявність якісних і кількісних змін рослинного покриву обабіч
стежок/маршрутів [37]. Раніше було запропоновано ще один візуальний критерій
оцінки лінійної деградації в межах лісових екосистем – це відсутність/наявність
лісової підстилки на стежці [17, 23].
В межах лісових масивів на стежках і туристичному маршруті було відібрано
зразки верхнього шару гумусового горизонту ґрунту потужністю до 5 см. Окрім цього,
з метою оцінки масштабів впливу рекреації на прилягаючі до стежок території також
були відібрані зразки на узбіччях на відстані 0,25-0,35 м від стежки. Контролем були
умовно непорушені лісові ділянка на відстані 15-50 м від стежок/маршруту без
видимого візуального рекреаційного впливу.
Протягом літнього періоду 2019-2020 рр. в польових умовах визначали ширину
стежки/маршруту, наявність додаткових/паралельних стежок, а також
наявність/відсутність лісової підстилки. Глибина відбору проб ґрунту для лабораторних
досліджень становила 0-5 см. Щільність будови ґрунту визначали методом різального
кільця (буровий), польову вологість – термостатно-ваговим методом [1, 11]. Вміст
органічного вуглецю – методом Тюріна в модифікації Нікітіна [27]. Каталазну
активність ґрунту – газометрично [31]; інтенсивність продукування С-СО2 проводили
макрореспірометричним методом з титрометричним закінченням: 20 г ґрунту
інкубували 24 год за 25±0,5º С у ємкості об’ємом 250 мл з використанням 5 мл 0,1 М
КОН для поглинання СО2. Після інкубації до розчину лугу додавали 1 мл 1М BaCl2, для
поглинання СО2, залишок лугу відтитровували 0,05 М НCl у присутності 1%
фенолфталеїну [35]. Мікробну біомасу визначали регідратаційним методом [2].

Результати досліджень

Проведені польові дослідження з використанням візуальних критеріїв деградації
лінійних шляхів [37] дали підстави зарахувати досліджені об’єкти до трьох різних
категорій, а саме: до І категорії («шлях не змінений») – еколого-пізнавальну стежку
«Старовікові ліси»; до ІІІ категорії («шлях під загрозою») – «лісова» частина