Page 67 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

62 Леневич О. І., Марискевич О. Г., Шпаківська І. М.

18]. У зв’язку з цим, метою роботи було визначено проведення оцінки впливу лінійної
форми рекреації на величину показників біотичної активності у межах найбільш
відвідуваних еколого-пізнавальних стежок і туристичних маршрутів НПП «Сколівські
Бескиди» (Українські Карпати).

Характеристика території та методика досліджень

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» (надалі «Парк») створено
згідно з Указом Президента України від 11 лютого 1999 р. № 157/99 на території
Дрогобицького, Сколівського і Турківського районів Львівської області на загальній
площі 35684 га. Мета створення Парку – збереження, відтворення і раціональне
використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та
унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне,
естетичне, рекреаційне та оздоровче значення [21]. Одним з основних завдань є
збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і створення умов
для рекреаційної діяльності, що відображено у відповідних методичних рекомендаціях
[25] та Положенні про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природо
заповідного фонду України [26]. Станом на 2020 рік мережа шляхів активного
екологічного туризму в Парку налічує 8 еколого-пізнавальних стежок та 13
туристичних маршрутів, загальною протяжністю понад 145 км.
З метою оцінки впливу витоптування на біотичні властивості бурих гірсько-лісових
ґрунтів, з мережі шляхів активного та екологічного туризму було вибрано дві еколого-
пізнавальні стежки – «Старовікові ліси» та «Долиною р. Кам’янка», а також один
туристичний маршрут «м. Сколе-г. Парашка». Вибрані дослідні ділянки мають
відносно близькі кліматичні, геоморфологічні умови та рельєф, ґрунти дослідної
ділянки – бурі гірсько-лісові (Dystric Cambisols). У той же час вибрані пробні площі
відрізняються за: показниками природного складу, віку та повноти деревостанів;
складності проходження, тривалості походу та тематичною спрямованістю, а також
тривалістю експлуатації.
Еколого-пізнавальна стежка «Старовікові ліси» прокладена у 2016 р. [20] в межах
Сколівського лісництва Парку на схилі північно-східної експозиції крутизною 15-25º в
межах висот 630-700 м н.р.м. Її загальна протяжність становить 5,5 км. Ширина стежки
‒ 0,35-0,70 м, паралельні стежки відсутні. Деревний покрив обабіч стежки формують
ялиця біла (Abies alba Mill.), бук лісовий (Fagus sylvatica L.) та ялина європейська (Picea
abies (L.) Karst.) (8Яцб2Бкл+Яле). Склад деревостану віком 155-165 (1 ярус) та 40-45
років (2 ярус), повнота 0,5. Підріст 7Яцб3Бкл віком 10 років, займає площу до 20-30%
площі старовікового деревостану [12, 30]. Чагарниковий ярус (покриття до 10%)
малиною (Rubus idaeus L.) та ожиною лісовою (Rubus hirtus Waldst. et Ness). Трав’яний
покрив розвинутий слабко: його проективне вкриття становить 5-7%. Лісова підстилка
наявна на 95% маршруту і тільки на окремих його ділянках з крутизною понад 25°
фрагментарно відсутня, візуально поверхня ґрунту не пошкоджена.
Еколого-пізнавальна стежка «Долиною р. Кам’янка» проходить в межах
Сколівського лісництва Парку на схилі південно-західної експозиції, крутизною 20º в
межах висот 580-600 м н.р.м. експлуатується достатньо довго, ще до утворення Парку.
Частина стежки проходить асфальтованою дорогою протяжністю 4,6 км, а фрагмент
довжиною 0,35 км припадає на гірську ґрунтову стежку до озера «Журавлиного».
Ширина стежки становить 2,60-4,90 м. Деревний покрив обабіч стежки сформований
ялицею білою, буком лісовим та ялиною європейською. Склад деревостану –
5Яцб4Бкл1Яле, вік 95-105 р., повнота 0,5. Наявна додаткова стежка. На дослідній
ділянці наявний підріст лісотвірних порід віком 10-20 р., який замає площу близько
45-60%. Чагарниковий ярус представлений ожиною лісовою, рідше трапляється
малина. На стежці практично відсутня лісова підстилка, а ґрунт значно ущільнений,