Page 166 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 166

Висотний і біотопічний розподіли видів ряду Neuroptera …   157

               Субальпійський та альпійський пояси

               Ландшафт субальпійського поясу характеризується присутністю Pinus mugо, що
            стелиться  і  може  утворювати  досить  великі  за  площею  зарості.  Цей  вид  сосни
            приурочений до кам’янистих схилів. На холодніших і вологіших місцях утворюються
            зарості  Alnus  alnobetula.  Вище  піднімаються  Juniperus  sibiryca  і  Rhododеndron
            myrtifоlium. Є також Vaccinium myrtillus і V. vitis-idaea. Трав’яний покрив утворений
            видами: Delphinium elatum, D. оxysepalum, Mulgedium alpinum, Doronicum austriacum,
            Trollius europaeus, Chaerophyllum hirsutum, Anthriscus nitidus, Poa Chaixii, P. alpina,
            Calamagrostis spp., Halleriana spp., Veratrum album, Agrostis alba, A. canina, A. rupestris,
            Avena  versicola,  Genciana  punctata,  Crepis  grandiflora,  Solidago  alpestris,  Polygonum
            bistorta, Nardus stricta, Luzula spodirea, L. spicata та низкою інших видів [3; 4].
               В  умовах  субальпійського  поясу  Українських  Карпат  нами  виявлено  4  види:
            Myrmeleon formicarius, Wesmaelius nervosus W. ravus, Chrysoperla carnea.
               Ці знахідки стали першими за всю історію досліджень сітчастокрилих у високогір’ї
            Українських Карпат. Chrysoperla carnea, Wesmaelius nervosus  Myrmeleon formicarius
            відмічені нами у різнотравних субальпійських луках. Wesmaelius ravus було зібрано на
            ялівці  (Juniperus  sp.).  Chrysoperla  carnea  розвивається  як  на  деревних,  так  і  на
            трав’яних рослинах, а W. nervosus тільки на деревах, що свідчить про те, що цей вид
            або  занесено  вітром,  або  ж  він  залітає  на  луки  у  пошуках  харчових  ресурсів.
            Достовірніша, на наш погляд, друга версія оскільки W. nervosus також був відмічений
            нами  у  збіднених  луках  із  домінуванням  злаків.  Підтвердження  цього  припущення
            потребує подальших досліджень.
               Сукупність  різноманітних  кліматичних  факторів  та  рельєфу  зумовлюють
            виникнення висотних рослинних поясів, які за своєю природою, є аналогами зональної
            рослинності на рівнинах. Відповідно, саме це і визначає видовий та чисельний склад
            фауни сітчастокрилих, а також біотопічний розподіл в межах території Українських
            Карпат.
               В альпійському поясі сітчастокрилих нами не було виявлено.

               Висновки

               Отже,  проаналізовано  особливості  висотного  та  біотопічного  розподілів
            сітчастокрилих Українських Карпат. З’ясовано, що найвищим видовим різноманіттям
            характеризується пояс дубових лісів, у якому виявлено 50 видів сітчастокрилих, серед
            яких  7  (Chrysopa  hummeli,  Ch. dorsalis,  Ch. hungarica,  Ch. nigricostata,  Sisyra nigra,
            Distoleon  tetragrammicus,  Libelloides macaronius)  не  відмічено  в  інших  висотних
            поясах. У поясі букових лісів зареєстровано 43 види. У складі поясу ялинових лісів
            відмічено 24 види, 10 з яких (Wesmaelius mortoni, W. nervosus, W. ravus, W. tjederi, W.
            concinnus, W. quadrifasciatus, Hemerobius contumax, H. fenestratus, H. pini, H. nitidulus)
            зафіксовано лише в межах цього поясу. В умовах субальпійського поясу зареєстровано
            лише чотири види (Myrmeleon formicarius, Wesmaelius nervosus, W. ravus, Chrysoperla
            carnea).

               Робота  виконана  в  рамках  реалізації  наукової  грантової  теми  НАН  України
            дослідницьким групам молодих вчених НАН України для проведення дослідження за
            пріоритетними  напрямками  розвитку  науки  і  техніки  2020-2021рр.:  «Оцінка
   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171