Page 162 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Висотний і біотопічний розподіли видів ряду Neuroptera … 153

яворово-букові ліси поширені в межах 600-1100 м н. р. м. В деревному ярусі тут може
домішуватися Acer pseudoplatanus, Fraxinus excelsior. У Бескидах нижній гірський
лісовий пояс представлений буковими, ялицево-буковими, буково-смереково-
ялицевими та грабово-буковими угрупованнями [2-4].
Отже, нижній гірський лісовий пояс на південно-західному макросхилі формується
на висотах від 200-300 до 1000-1100 м н.р.м. і складається переважно з букових,
ялицево-букових, смереково-ялицево-букових та грабово-букових угруповань. Інші
деревні породи трапляються в незначній кількості. Це, в основному, тис, явір, в’яз,
береза, липа, ясень, вільха. Серед чагарників попадаються переважно Sambucus
racemosa, Lonicera nigra, Rosa pendulina, Sorbus aucuparia, Daphne mezereum, Rubus
idaeus, R. hirtus. Трав’яний покрив утворений найчастіше видами: Galium odoratum,
Mercurialis perennis, Symphytum cordatum, Dentaria bulbifera, Lilium martagon, Leucojum
vernum, Geranium robertianum, Asarum europaeum, Luzula luzuloides, L. sylvatica,
Vaccinium myrtillus, Dryopteris carthusiana, D. filix-mas, D. filix-femina, Festuca drymeja,
Calamagrostis arundinacea, Polystichum lobatum, Athyrium filix-femina, Alium ursinum,
Stelleria nemorum, Primula veris, Sanicula europaea, Aconitum moldavicum, Aposeris
foetida, Galeobdolon luteum, Isopyrum thalictroides, Scopolia carniolica [2, 3].
В подібних лісових біоценозах сітчастокрилі трапляються на відкритих, добре
освітлених ділянках з розрідженим деревостаном. Як і в умовах інших висотних
поясів, багато видів трапляються на трав’янистій і чагарниковій рослинності, а також
на гілках молодого підліску. Окрім того особливим видовим складом характеризується
берегова рослинність гірських річок та потоків. Загалом тут нами відмічено 33 види
сітчастокрилих. В букових лісах найчастіше трапляються Chrysopa pallens, Ch.
phyllochroma, Chrysoperla carnea, Ch. lucasina, Ch. pallida, Hypochrysa elegans,
Pseudomallada prasinus, P. ventralis, P. flavifrons, Cunctochrysa albolineata, Nineta flava,
N. vittata, N. inpunctata, Drepanepteryx phalaenoides, Hemerobius atrifrons, H.
marginatus, H. micans, Megalomus hirtus, M. tortricoides, Micromus angulatus, M. lanosus,
M. paganus, M. variegatus, на узліссях та галявинах – Chrysopa perla, Ch. viridana, Ch.
abbreviata, Ch. walkeri, Chrysotropia ciliata, Hemerobius handschini. Два види
мурашиних левів, які трапляються в межах букового поясу – Euroleon nostras,
Myrmeleon formicarius можуть оселятись, як на узліссях в затінених місцях, так і в
розріджених деревостанах, головна вимога для цих представників – наявність
сипучого ґрунту, оскільки личинка розвивається у його поверхневому шарі. Osmylus
fulvicephalus трапляється вздовж річок та потоків на чагарниковій, або високій
трав’яній рослинності, оскільки личинка даного виду веде амфібіотичний спосіб
життя.
Природні букові ліси північно-східного макросхилу Українських Карпат, що
формувалися на початку ХХ століття буковими лісами, на сьогодні значно
антропогенно змінені. З цих первинних природних угруповань залишилося лише
близько 15%. Їх місце зайняли переважно смерекові ліси штучного походження [2; 3].
Частково залишилися також мішані ялицево-букові, ялицево-смереково-букові,
смереково-ялицево-букові та фрагментарно – буково-яворові угруповання. У
чагарниковому ярусі цих формацій представлені Sambucus racemosa, Lonicera nigra,
Rosa pendulina, Sorbus aucuparia, Daphne mezereum, Rubus idaeus, R. hirtus, а в
трав’яному покриві – Galium odoratum, Mercurialis perennis, Symphytum cordatum,
Dentaria bulbifera, D. glandulosa, Lunaria rediviva, Lilium martagon, Alliaria petiolata,