Page 165 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

156 Середюк Г. В.

Sambucus racemosa, Sorbus aucuparia. Формація ялини в Українських Карпатах
розділяється на шість субформацій: чистих ялинових, кедрово-ялинових, буково-
ялинових, ялицево-ялинових, ялицево-буково-ялинових і буково-ялицево-ялинових
лісів [2-4].
Для поясу хвойних лісів ми відмітили 24 види сітчастокрилих. Зазвичай, вони
трапляються на узліссях, узбіччях доріг або під наметом лісу. В межах поясу ялинових
лісів поміж типами біотопів розподіл видів, майже рівномірний. У ялинових лісах із
вкрапленнями ялиці (Abies) траплялося близько 20 видів, у ялинових лісах із
домішками листяних порід дерев (Fagus, Acer) 17, у молодих ялинових лісах – 18, на
узліссі – 16. Значно бідніший видовий склад галявин гірського ялинового поясу,
звичними мешканцями цього біотопу є 7 видів – Chrysopa perla, Chrysoperla carnea,
Hemerobius simulans, H. stigma, Nothochrysa capitata, Pseudomallada ventralis,
Wesmaelius nervosus.
Найвищим показником видового багатства за індексом Маргалефа характеризуються
молоді ялинові ліси, він становить 3,86. Показник індексу Менхініка також найвищий
для цього типу біотопів. Найбіднішою за видовим складом є фауна галявин, що
підтверджують обидва індекси: за Маргалефом він складає 1,9, за Менхініком – 2,3.
Метод одиничного зв'язку

Ялинові ліси із вкрапленнями ялиці

Молоді ялинові ліси

Ялинові ліси із домішками листяних порід дерев

Узлісся

Галявини

1,8 2,0 2,2 2,4 2,6 2,8 3,0 3,2 3,4

Рис. 4. Фауністична спорідненість сітчастокрилих різних типів біотопів поясу
ялинових лісів.

Кластерний аналіз також підтвердив високу спорідненість видового складу всіх
типів ялинового лісу та узлісся, і об’єднав їх в один кластер (рис. 4), а також окремою
гілкою відділилась фауна галявин. Таке явне зменшення видів на галявинах відносно
лісових формацій зумовлено трофічними зв’язками та циклами розвитку. Більшість
видів і харчується, і розвивається на різних породах хвойних дерев.