Page 168 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 168

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

            DOI: 10.36885/nzdpm.2020.36.159-170

            УДК 595.76
            Дєдусь В. І.
            РІЗНОМАНІТТЯ ТРУТОВИКОВИХ ЖУКІВ (COLEOPTERA: CIIDAE)
            ПРАЛІСОВОГО ТА ГОСПОДАРСЬКОГО БУКОВИХ ЛІСІВ
            КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

                  Дослідження чинників, які впливають на біорізноманіття лісових комах не втрачає
               своєї актуальності вже декілька десятиліть. Як облігатні міцетобіонти, трутовикові
               жуки (Coleoptera, Ciidae) є одними з основних деструкторів ксилотрофних грибів. Так
               як  праліси  характеризуються  різновіковими  деревостанами  та  великим  об’ємом
               мертвої деревини різних стадій розкладу – кількість ксилотрофних грибів, і, як наслідок,
               трутовикових  жуків,  показують  високе  різноманіття.  У  господарських  лісах
               проводяться вибіркові рубки та вилучення мертвої деревини, що призводить до втрати
               оселищ і як наслідок до збіднення біорізноманіття трутовикових жуків. Вивчено фауну
               трутовикових жуків букового пралісу на території Угольського масиву Карпатського
               біосферного  заповідника  та  господарського  150-ти  річного  букового  лісу  прилеглих
               територій.  Фауна  ціід  Українських  Карпат,  за  літературними  даними,  на  початок
               наших  досліджень  нараховувала  34  види,  а  для  букових  пралісів  Угольсько-
               Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) було відомо
               11 видів. Збір матеріалу проводили за допомого комбінованих пасток віконного типу
               (політрап)  протягом  вегетаційного  періоду  2017-18  рр.  Загалом  було  зібрано  та
               ідентифіковано  3302  екз.  трутовикових  жуків,  які  належать  до  31  виду  з  8  родів.
               Вперше для регіону Українських Карпат відмічено Cis rugulosus Mellie, 1848, C. striatulus
               Mellie, 1848, Ennearthron pruinosulum (Perris in Abeille, 1864) та Rhopalodontus strandi
               Lohse, 1969. З урахуванням проведених досліджень, фауністичний список трутовикових
               жуків Українських Карпат збільшився до 38 видів. Величини видового багатства ціід
               букового пралісу та 150-річного господарського лісу близькі за значеннями, а відносна
               щільність особин в пралісі утричі перевищує її значення в господарському лісі. Так, для
               букового пралісу ідентифіковано 30 видів з 8 родів (2442 особини); у господарському
               буковому  лісі  –  28  видів  з  8  родів  (860  екз.  трутовикових  жуків).  Букові  праліси  –
               важливий осередок різноманіття трутовикових жуків, адже із 38 видів, відомих для
               Українських  Карпат,  в  Угольському  масиві  Карпатського  біосферного  заповідника
               зареєстровано 31 вид.
                  Ключові слова: Coleoptera, Ciidae, трутовикові жуки, ксилотрофні гриби, праліс,
               Карпатський біосферний заповідник.

               Трутовикові жуки (Coleoptera, Ciidae) – родина дрібних комах (0,5 –7 мм), яка зараз
            налічує близько 650 видів у світовій фауні та близько 70  – поширених в Європі. Фауна
            трутовикових  жуків  України  вивчена  недостатньо,  переважна  кількість  публікацій
            стосуються Харківської області та Криму [4, 5, 6]. Фауна ціід Українських Карпат за
            літературними даними, нараховує 34 види [3, 9, 7], а для букових пралісів Угольсько-
            Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) відомо 11
            видів:  Ennearthron  cornutum  (Gyll.),  Octotemnus  mandibularis  (Gyll.),  Orthocis  alni
            (Gyll.), Sulcacis affinis (Gyll.), Cis bidentatus (Oliv.), C. boleti Scop., C. fagi Waltl., C.
            fissicornis Mell., C. glabratus Mell., C. lineatocrіbratus Mell., C. alter Silf. [10, 11, 2].
               Не зважаючи на те, що родина є космополітною, вона слабо вивчена через дрібні
            розміри, статевий диморфізм та надзвичайне різноманіття морфологічних ознак імаго.
            Личинки  та  імаго  живуть,  харчуються  та  розмножуються  в  плодових  тілах
            ксилотрофних  грибів.  Виконуючи  роль  деструкторів  плодових  тіл  ксилотрофних
   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173