Page 160 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Висотний і біотопічний розподіли видів ряду Neuroptera … 151

Sympherobius elegans – найчастіше трапляються або на плодових деревах, або
чагарниках, а також Euroleon nostras – дорослу особину в саду помітити вдається вкрай
рідко, проте дуже часто можна побачити «ловчі лійки» личинок у сипучому ґрунті під
наметом дерев.
Окремо слід виділити раритетні фітоценози лісів Клиновецької та Юлівської гір, що
представлені асоціаціями Quercetum (petraeae) ligustrosum, Quercetum (petraeae-cerris)
ligustrosum, Carpineto-Quercetum (roboris-cerris) aceroso (tatarici) – ligustrosum та
формацією Querceta (petraeae et dalechampii). Перший ярус в них утворює Quercus
petraea з домішками Q. cerris та Q. dalechampii відповідно. В другому ярусі – Fagus
silvatica, Carpinus betulus, Crataegus monogyna, Acer campestre, Tilia tomentosa, Pyrus
communis. Підлісок утворений переважно Ligustrum vulgare, Corylus avellana, Swida
sanguinea, Prunus spinosa, Acer tataricum, Spiraea media. Трав’яний покрив формують
Galium odoratum, Stellaria holostea, Hepatica nobilis, Asarum europaeum, Galeobdolon
luteum, Potentilla alba, Ajuga genevensis, Hedera helix, Melittis carpatica, Carex pilosa,
Brachypodium sylvatica, Veronica spicata, Sedum maximum, Dactylis polygama, Symphytum
tuberosum, Pulmonaria obscura, Rubus tomentosus, Melica transsilvanica та деякі інші види
[1, 2, 4].
Сітчастокрилі, що тут поширені, є не лише мезофільними видами, але й
ксерофільними – Libelloides macaronius, Chrysopa hungarica та мезоксерофільним –
Mantispa styriaca, Chrysopa hummeli, Ch. nigricostata.
Визначали відсоткову частку видів, які трапляються у виокремлених нами
біоценозах, від загальної кількості видів даного висотно-зонального поясу, і
вираховували показники видового різноманіття і багатства (індекс Маргалефа та
індекс Менхініка) провівши кількісні обліки в найтиповіших біоценозах. Найвищим
видовим різноманіттям характеризуються мішані ліси та узлісся, для яких нами було
ідентифіковано по 39 видів, що становить близько 78% від загальної кількості видів,
які трапляються у поясі дубових лісів. Також багато видів трапляються на лісових
чагарниках – 31 вид (15%). Індекс Маргалефа та індекс Менхініка також свідчать про
те, що найвищим видовим багатством характеризуються вище вказані стації. Зокрема
індекс Маргалефа для лісів лісів з переважанням дуба (Quercus, Tilia, Acer, Fraxinus,
Ulmus та ін.) становить 4,7, індекс Менхініка –1,79.
Кластерний аналіз проведений нами дозволив візуалізувати фауністичну
спорідненість різних типів біотопів за видовим складом (рис.2).
Всі стації розділились на 2 кластери. Один із них об’єднав ліси з переважанням
дуба, лісові чагарники та узлісся, що цілком логічно, оскільки кожен із цих типів
біотопів нараховує більше половини видів у своєму складі, які трапляються в даному
висотному поясі. Що стосується іншого кластеру, то тут вирішальними факторами є
харчові преференції та життєві цикли. Видовий склад кожного типу біотопів, які
ввійшли до кластеру, в різній мірі має вищу спеціалізацію видів, і супроводжується
зменшенням видового різноманіття. Проте, поряд із спеціалізованими видами, які
можуть оселятись лише у екологічно придатних для них біотопах, є види із широкою
екологічною валентністю, і які трапляються майже у всіх відомих біотопах для поясу
дубових лісів Українських Карпат. Саме тому різні за своєю природою біотопи
об’єднались в один кластер.