Page 158 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Висотний і біотопічний розподіли видів ряду Neuroptera … 149

дубові ліси видів більш мезофітної дендрофлори, що відбилося на їх географічному
поширенні. Дубові ліси стали поступово витіснятися буковими.
Більша частина території Закарпатської низовини ще у ХІХ ст. була вкрита
дубовими лісами. На сьогодні вони майже повністю вирубані і представлені лише
фрагментами дібров. Вологі болотисті ділянки, внаслідок непридатності до
господарського використання, залишилися на низовині у вигляді лук та боліт, що не
мають деревної та чагарникової рослинності. Такі ділянки характерні для
Притисянської рівнини між м. Ужгород та м. Чоп, а також на території між нижньою
течією р. Латориця та р. Тиса до м. Берегово.
Тут переважає асоціація Agrostidetum herbosum, загальний рослинний фон складають
злаки. Домінуючі види: Agrostis vulgaris, A. alba, Lolium perenne, Alopecurus pratensis, Poa
nemoralis, P. pratensis, Dactylis glomerata, Phleum pratense, Juncus effusus, Galium verum,
Ranunculus acer.
Звичними мешканцями таких біотопів є види із широкою екологічною валентністю –
Chrysoperla carnea, Ch. lucasina, Chrysopa perla та види вузькоспеціалізовані, які
здатні розвиватись на низькорослій рослинності та задовольнятись тими харчовими
ресурсами, які наявні в межах виокремленої асоціації. Такими вузькоспеціалізованими
видами є Chrysopa hummeli, Ch. hungarica, Ch. nigricostata, Ch. walkeri, Hemerobius
handschini, Sympherobius klapaleki, Mantispa styriaca, Myrmeleon formicarius, Distoleon
tetragrammicus, Euroleon nostras.
На ділянках в умовах надмірної вологості в попередню асоціацію вкраплюється
асоціація Caricetum uliginoso-herbosum. Рослинність має лучно-болотних характер з
переважанням Juncus effusus, J. Gerardii, Carex paradoxa, C. contigua, C. vesicaria, C.
flava, C. hirta, C. vulgaris, Milium effusum, Alisma plantago aquatica, Lithrum salicaria та
інших.
На подібних зволожених ділянках типовими видами є такі, що оселяються, у
заплавних луках – Chrysopa abbreviata, Ch. formosa, Ch. perla, Ch. phyllochroma,
Ch. walkeri, Chrysoperla carnea, Ch. lucasina, Chrysotropia ciliata, Megalomus hirtus,
Sympherobius elegans. Або ж це види, які трапляються в долинах рік та вздовж
струмків. До таких належать Osmylus fulvicephalus та Sisyra nigra – личинки яких
гідробіонти, а також часто трапляються екологічно пластичні види, такі як
Pseudomallada ventralis, Chrysotropia ciliata, Chrysoperla carnea, Chrysopa walkeri,
Ch. abbreviata.
Як вже зазначалося вище, ліси низовини вирубані на значних площах. В залишках
лісових масивів рослинність представлена асоціаціями Quercetum (sessiliflorae)
caricosum, Quercetum (sessiliflorae) vincosum та Quercetum (sessiliflorae) herbosum. В
першій з них деревостан складається з Quercus sessiliflora без домішок інших порід.
Підлісок слабко розвинутий, трапляється Crataegus monogyna, C. oxyacantha,
Ligustrum vulgare, Prunus avium. Трав’яний покрив досить розріджений, переважають
види – Carex pilosa, C. silvatica, Viola odorata, V. hirta, Asperula odorata, Galium
mollugo, Lactuca muralis, Glechoma hederaceum, Veronica chamaedrys, V. officinalis, Poa
nemoralis, Galeobdolon luteum, Aposeris foetida, Rubus caesius, Astragalus glycyphyllus,
Hypericum perforatum, Symphytum officinale та деякі інші.
В асоціації Quercetum (sessiliflorae) vincosum до Quercus sessiliflora домішуються
Fagus silvatica та Carpinus betulus. Підлісок практично відсутній, трав’яний покрив
рівномірний представлений видами: Vinca minor, Carex pilosa, C. silvatica, Anemone