Page 132 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Аспекти методології досліджень популяцій рослин … 123

Особливо важлива позиція і роль тих складових, що пов’язані з самовідтворенням
популяції. Під час життєвого циклу особин і популяцій найістотніші зміни екологічної
ніші відбуваються саме у їх репродуктивній фазі. Розмноження відбувається
переважно в зоні оптимуму загального діапазону екологічної толерантності, але,
водночас, розвиток потомства є найвразливішим періодом життєвого циклу. На
численних прикладах рослин різноманітних життєвих форм продемонстровано, що на
різних етапах онтогенезу потреби і середовищетвірна роль організмів відрізняються
дуже істотно [1, 19, 31].
В екології рослин застосовується поняття «регенераційної ніші» [33], під якою
розуміють умови, сприятливі для розвитку насіннєвого підросту і його приживання у
фітоценозі, а саме, умови, які виникають у прогалинах між взаємоконкуруючими
рослинами внаслідок відмирання старих індивідів, у місцях порушень ґрунтового та
дернового покриву тощо. Це поняття запроваджене з огляду на те, що підростові стадії
особин особливо важливі для розвитку популяції, а межі толерантності на початкових
етапах онтогенезу значно вужчі, ніж для дорослих індивідів [27, 32]. З огляду на те, що
репродуктивні особини і молоде потомство становлять частину популяції, яка
розвивається за особливих умов і якій притаманні особливі позиції та функції у
популяції, угрупованні й екосистемі, очевидно, має сенс виокремлення їхньої ніші у
межах екологічної ніші популяції як окремої складової – репродуктивної ніші.
Просторово та в часі ніші потомства і репродуктивних особин часто не збігаються.
Окрім того, умови, сприятливі для розвитку потомства, або умови, сприятливі для
репродуктивних особин, істотно відрізняються від умов існування дорослих пре-і
пострепродуктивних особин. Необхідно також відзначити, що у численних популяціях
більшість особин відмирає, не досягнувши репродуктивного вікового стану. Часто цей
стан в онтогенезі пропускається, що притаманне рослинам. Репродуктивна ніша у фазі
розвитку потомства становить невелику частку реалізованої ніші популяції.
Оптимальні умови для потомства охоплюють найвужчий діапазон зони екологічної
толерантності популяції. Цьому періоду життєвого циклу притаманна найвища
смертність особин. Загрозу становлять різні чинники – абіотичні, біотичні й
антропогенні. Середовищетвірна роль молодих організмів невелика і розширення ніші
завдяки покращенню ними умов середовища – незначне.
Найбільша різниця вимог до умов існування притаманна між початковими стадіями
розвитку і стадією дорослих середньовікових особин високої життєвості. У молодих
організмів, порівняно з дорослими, завжди менша конкурентна здатність. Для них
характерна також менша толерантність до багатьох природних і антропогенних
чинників. Водночас, за низкою умов існування зона екологічної толерантності може
бути ширшою у потомства, порівняно з репродуктивними особинами, що особливо
притаманне рослинам. Наочно це спостерігається у найбільш несприятливих –
критичних умовах, за яких підріст виживає, однак генеративні особини не
формуються. Прикладом може бути розвиток рослин за таких несприятливих умов
середовища, за яких не досягається формування критичної фітомаси і розміру,
необхідних для цвітіння та плодоношення [11].
Отже, у межах екологічної ніші популяції доцільно виділяти її репродуктивну нішу.
Під репродуктивною нішею популяції розуміємо умови існування, за яких
реалізується відтворення, позицію репродуктивних особин і молодого потомства у
популяції та біоценозі, їхню середовищетвірну і функціональну роль в екосистемі.