Page 118 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Оселищне різноманіття та його созологічна оцінка території … 109

Розташування Львів Скансену в зеленій зоні м. Львів, робить його важливим
осередком зі збереження та відновлення біорізноманіття суб- та урбанізованих
ділянок. Отже, актуальним є вивчення та охорона біотичного й ландшафтного
різноманіття цієї території на засадах оселищної концепції, а також первинна оцінка
созологічної цінності наявних оселищ. У подальшому така робота має передбачати й
оцінку сукцесійних трендів, але цьому буде присвячено іншу публікацію.
Метою нашої роботи була первинна інвентаризація оселищ Львів Скансену згідно
з класифікації EUNIS (2004) [17] та оцінка їх созологічної вартості з перспективою
включення території до локального Львівського кластера регіональної екомережі
Львівської області. Екомережа є організаційно-функціональною основою заходів
збереження біорізноманітності в умовах антропогенно трансформованого ландшафту,
а в системі таких заходів важливе місце в природоохоронному контексті посідає
комплексний природоохоронний моніторинг стану біорізноманіття й довкілля. Такий
моніторинг є комплексним організаційно-науковим та управлінським заходом, який
забезпечує зворотний зв’язок між подіями, що відбуваються в природних екосистемах
і тими завданнями, які стоять перед людиною в аспекті їх збереження й забезпечення
нормального функціонування [5].
У контексті аналізу біорізноманітності в різних типах ландшафтів саме аспект
перетворювального антропогенного впливу на природні територіальні комплекси
відіграє вирішальну роль. Типи фацій (або типи оселищ, які їм відповідають), що
повністю є результатом діяльності людини, з точки зору формування їхньої біоти не
можуть розглядатися у відриві від природних екосистем (природних територіальних
комплексів), що їх оточують. Це пов’язано з тим, що формування біоти таких
особливих елементів земної поверхні відбувається лише за рахунок привнесення
діаспор організмів із суміжних територій та міграції тварин [5]. Урахування цих
особливостей розвитку біоти в антропогенному ландшафті є важливим з огляду на
перспективи збереження біорізноманіття в умовах тривалого впливу людини.

Матеріал і методика досліджень

Збір польового матеріалу на території лісопарку проводили детально-маршрутним
методом упродовж 2016-2020 рр. Дослідження оселищ здійснювали згідно з методикою
опису оселищ [18], яка передбачає збір даних за п’ятьма основними блоками: загальної
інформації; даних про рельєф; даних про структурні особливості фітоценозу; видового
складу за ярусами; інформації про ґрунт. Оселища ідентифікували за класифікацією
EUNIS (2004) [17], а пріоритетні для охорони оселища визначали згідно з переліком
Natura-2000 [8].
Фітоценотичні описи та визначення рослинних угруповань здійснювали за
флористичною класифікацією (методом Браун-Бланке). Назви видів судинних рослин
наведені за «Определителем …» [7], мохоподібних – за роботами М. Ф. Бойка [1, 19].
Закладання та морфологічні описи ґрунтових розрізів проводили згідно з методикою
польових досліджень ґрунтів [8]. Созологічну оцінку одиниць фітобіотичного та
ландшафтного різноманіття проводили за стандартною схемою, ураховуючи їхню
приналежність до місцевих, регіональних, національних і міжнародних природо-
охоронних переліків [2, 3, 5, 10, 12, 14].