Page 113 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

104 Бокотей А.А.

Нечисленні водойми, які збереглися в місті, значно заросли очеретом і чагарниками, що
сприяє гніздуванню невеликої кількості водоплавних і навколоводних видів: очеретянки
чагарникової, крижня і курочки водяної та появи на гніздуванні очеретянки великої
Acrocephalus arundinaceus (L.) і бугайчика. В 2014 р. комунальні служби вичистили озеро
в парку Горіховий Гай, знищивши всі зарості очерету – місце гніздування крижня і
пірникози малої. Подібні практики є неприпустимими.
Останніми роками намітилися позитивні практики при впорядкуванні деревостанів
зелених зон міста. Припинилися практики замуровування дупел в старих деревах і все
рідше трапляються випадки варварського кронування дерев. Проте цього очевидно замало,
оскільки продовжується падіння чисельності голуба-синяка Columba oenas L., сича
хатнього, крутиголовки, горихвістки звичайної. Вирішенням проблеми повинне стати
системне розвішування штучних гніздівель, саме для цих видів, яке дає чудові результати
в інших містах [12, 20].
Ріст і стабільний стан популяцій вівчариків ковалика, жовтобрового і весняного
Phylloscopus trochilus (L.) завдячуємо збереженню в багатьох парках зарослих чагарниками
маловідвідуваних ділянок, зокрема ярів з потічками. Ці, так звані «ремізи», повинні стати
невід’ємною частиною усіх парків міста, оскільки забезпечують відтворення
чагарниковогніздних видів птахів, а особливо наземногніздних, для яких в містах найменш
сприятливі умови, через велику кількість свійських і здичавілих тварин (собаки, кішки).
У зелених насадженнях міста продовжується практика розвішування штучних
гніздівель для птахів, що сприяє росту чисельності птахів-дуплогніздників: насамперед
шпака звичайного, горобця польового, повзика, мухоловки білошийої, синиць великої та
блакитної.
За останнє десятиліття істотно знизилася чисельність міської і сільської ластівок,
ймовірно, через погіршення кормової бази в межах міста.
Звичайно, що наведені причини змін чисельності є дуже узагальненими і
генералізованими. Перед нами не стояло завдання ґрунтовного вивчення складного
екологічного механізму динаміки популяцій, але сподіваємося, що робота послугує
поштовхом до глибоких досліджень цього питання.
Локальні зміни міського середовища мають найбільший вплив на динаміку
орнітофауни міста (45 видів). Це надає оптимізму, оскільки на поширення та чисельність
саме цих видів є можливість впливати в нетривалих проміжках часу, здійснюючи необхідні
біотехнічні заходи.
Невідомі причини змін. Незрозумілим є різке падіння чисельності за останнє
десятиліття у семи видів: волового очка Troglodytes troglodytes (L.), берестянки звичайної,
мухоловки сірої, вивільги Oriolus oriolus (L.), зяблика Fringilla coelebs L., щиглика,
коноплянки.
Висновки
В період між 2006 і 2018 роками список гніздових птахів селітебної частини міста
Львова налічує 84 види (у 2006 і 2007 – 73 види, у 2017 і 2018 – 81 вид). Супердомінантом
за цей період став голуб сизий з часткою участі в населенні 46,7%, субдомінантів немає.
Істотне скорочення числа видів у населенні птахів селітебної частини м. Львова з 51
виду в 2007 році до 41 - в 2018 р., свідчить про зниження чисельності у низки видів на фоні
зростання видового різноманіття (з 73 до 81 виду) і істотного зростання щільності
населення з 443,0 до 581,6 пар/10 га.
На динаміку гніздового населення птахів у селітебній частині Львова вирішальний
вплив має динаміка чисельності супердомінанта, що характерно для всіх урбанізованих
екосистем, оскільки частка домінанта іноді становить майже половину від усього
населення птахів.