Page 140 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

134 Малиновський А.К.

Адаптації інвазійних видів розглядаються як реакція на зміни клімату, а діапазон
зміни як прогнозована відповідь. Проте численні дослідження показали, що зміни
середовища спричинені потеплінням посилять не тільки міграцію на нові території,
але через обмежений діапазон толерантності призведуть до елімінації певних
фенотипів, які не адаптуються до нових умов [15].
Важливою також є оцінка взаємодії з іншими видами, оскільки це може призвести
до вторинного вторгнення або більшого впливу на місцеві види [71]. Потенційна
важливість швидких еволюційних змін була продемонстрована Thomas C.D. зі
співавторами [72], які досліджували деякі види комах, що розширили свої ареали в
Британії протягом останніх 20 років. Два види (Conocephalus discolor Thunberg і
Metrioptera roeselii (Hagenbach, 1822) проявляють тенденцію до збільшення частки
довгокрилих особин у нещодавно сформованих популяціях, тоді як два інші види
(Hesperia comma (Linnaeus, 1758) і Aricia agestis (Denis & Schiffermüller, 1775)
збільшили різноманітність колонізованих типів середовищ. Встановлено, що швидка
еволюційна зміна не обмежується високодисперсійними видами. Woodward F.I. [79]
показав потенціал для швидкої адаптації in-situ у рослин під час довготривалого
експерименту, у результаті якого популяції Umbilicus rupestris (Salisb.) Dandy
пересаджували за межі природно-географічного ареалу. Вид швидко адаптується у
нових умовах низьких температур. З іншого боку, у експериментальному дослідженні
на природному виді американських рівнин (Chamaecrista fasciculata (Michx.) Greene)
встановлено, що прогнозовані темпи еволюційної відповіді значно нижчі, ніж
швидкість зміни клімату [20].
Інвазії є не лише рушійною силою зміни видового складу угруповань, але й істотно
впливають на гідрологічний режим та геохімічний складу ґрунту [65]. З метою оцінки
впливу на затінення, вологість ґрунту, нагромадження поживних речовини у порівнянні
з місцевими видами порівняли площу листя та швидкість нарощування біомаси
інвазійного чагарничка Chromolaena odorata (L.) R.M.Ring & H.Rob. C. odorata швидше
нарощує біомасу, що призводить до збільшення опаду та кількості поживних речовин
у ґрунті, перехоплює більше світла і зменшує вологість ґрунту завдяки вищим ступеням
транспірації, зменшуючи чисельність і загальну біомасу інших видів під своїм наметом
[4].
Прогнози виникнення потенційних адаптаційних змін у відповідь на зміну клімату
не враховуються у рамках сучасної структури біокліматичного моделювання.
Застосування моделей конвертації біологічного клімату для прогнозування розподілу
окремих видів протягом наступного століття найбільш підходить для тих видів, які, як
очікується, не зможуть пройти швидку еволюційну зміну протягом цього періоду, що,
насамперед, стосуватиметься багаторічних видів [52].
Антропогенні і кліматогенні причини інвазій. Вплив інвазійних видів на
структуру та функціонування рослинних угруповань важко передбачуваний.
Запропоновано різні гіпотези для прогнозування впливу інвазії на популяції
природних видів та природних угруповань загалом у зв'язку з антропогенними та
кліматичними змінами середовища.
Обґрунтовується гіпотеза про вирішальний вплив на розповсюдження інвазійних
видів через антропогенну зміну природного середовища. Вважається, що антропогенна