Page 17 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

16 Гураль Р.І., Гураль-Сверлова Н.В.

Ломницьким. Згаданий каталог містить не лише систематичний перелік музейних
зразків, але й описи та зображення видів, цінні відомості щодо їх розповсюдження на
території Галичини, дані щодо внутрішньовидової мінливості та екології наземних і
прісноводних молюсків. Таким чином, каталог Й. Бонковського [15] став суттєвим
додатком до його попередньої узагальнюючої праці щодо наземної та прісноводної
малакофауни Галичини [14]. На жаль, це видання побачило світ лише через декілька
років після смерті дослідника.
У передмові до каталогу [15] описано короткий, але плідний життєвий шлях
Й. Бонковського. Він народився 24 грудня 1848 р. у с. Залісся біля Янова (тепер – смт
Івано-Франкове Яворівського р-ну Львівської обл.) у родині незаможного міщанина,
навчався спочатку в Янові, потім у львівській гімназії. Після складання іспиту на
атестат зрілості в 1871 р. Й. Бонковський записався слухачем філософського
відділення Львівського університету. Проте брак коштів змусив його працювати в
1872-1877 рр. домашнім вчителем. У вільні хвилини Й. Бонковський продовжував
поглиблювати свою освіту, з ентузіазмом займався фауністичними та флористичними
дослідженнями.
У 1878 р., після здачі вчительського іспиту, Й. Бонковський обійняв посаду
заступника вчителя у вчительській семінарії у Жешуві, де викладав переважно
природознавство. У 1879 р. він був переведений до Львова, де займав скромну посаду
вчителя при одній з народних міських шкіл, аби тільки бути ближче до осередку науки,
природничих колекцій і бібліотек, що полегшувало подальшу роботу в обраному ним
напрямі регіонального природознавства. На цій посаді Й. Бонковський залишався до
1882 р., коли, з огляду на ефективну роботу, його призначили до міської вчительської
семінарії у Львові, але лише в 1886 р. перевели на посаду дійсного вчителя. Однак
невиліковна хвороба невдовзі прикувала Й. Бонковського до ліжка. Життя дослідника
обірвалося 26 липня 1887 р., у неповних 39 років.
Поруч з виконанням своїх службових обов’язків, Й. Бонковський присвячував
увесь свій вільний час науковій роботі. Головним чином він займався дослідженням
малакофауни, чим привернув до себе увагу Фізіографічної комісії Краківської
Академії наук, яка з 1878 р. доручала йому майже щорічний збір матеріалів у різних
куточках Галичини. У 1875 р. Й. Бонковський перебував у Стшижуві (Польща), де
займався переважно збором молюсків і тамтешньої флори. У 1877 р. він відвідав
околиці Кам'янки-Бузької (біля с. Руда), де також активно займався збором наземних і
прісноводних молюсків. У 1878 р. за дорученням Фізіографічної комісії
Й. Бонковський досліджував околиці Львова, Бібрки та Перемишлян; у 1879 р. –
територію від Галича вздовж Дністра, Збруча і Серету до Теребовлі та Тернополя; у
1880 р. відвідав повторно частину Поділля між Серетом і Збручем. У 1881 р. він
досліджував, так само за дорученням Фізіографічної комісії, околиці Коломиї,
Верховини та Чорногору; а в 1882 р. – околиці Журавна, Миколаєва та Дрогобича. У
1882 р., під час шкільних канікул, дослідник відвідав також Закопане в Татрах. Під час
згаданих поїздок й були зібрані матеріали, які пізніше сформували основу старої
малакологічної колекції ДПМ. Результати наукового опрацювання цих зборів були
викладені в низці статей, хронологічний перелік яких наведений в останньому каталозі
малакологічного фонду музею [7], а також дозволили описати тогочасний видовий
склад та особливості екології наземних і прісноводних молюсків на території сучасних