Page 38 - NZDPM 34/2018
P. 38

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
              Випуск 34                        Львів, 2018                      С. 37-42

            УДК 069.12:504]:376.3

            Данилюк К.М., Савицька А.Г., Середюк Г.В., Коновалова І.Б.

            МУЗЕЙ, ЯК ПЛАТФОРМА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
            З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

                  Розглянуто  роль  природознавчого  музею  у  навчально-виховному  процесі  та
               інтеграції  дітей  з  вадами  зору  у  активне  суспільно-культурне  життя.  Розроблена
               освітня програма для дітей із вадами зору – «Музей дітям: природа на дотик», основу
               якої складають заняття із зоології, ботаніки та екології. Програма створена на базі
               музею  із  залученням  спеціалістів  Львівської  спеціальної  загальноосвітньої  школи-
               інтернату  №100  I-III  ступенів.  Описані  основні  етапи  впровадження  програми  та
               основні засоби для її проведення.
                  Ключові слова: освітня програма, діти із вадами зору, ДПМ НАН України.

                 Вади  зору  є  однією  із  найважчих  форм  інвалідності.  До  групи  розладів
            порушення зору належать сліпі (близько 10%) та слабозорі (люди зі зниженим зором)
            Сліпими вважаються особи, у яких повністю відсутні зорові відчуття або ж ті, котрі
            мають лише незначну частку світловідчуттів (гострота зору до 0,004). Слабозорими –
            ті,  хто  має  значне  зниження  зору  (в  межах  від  0,05  до  0,2  при  використанні
            коригуючих  окулярів)  [1].  Саме  тому,  інтеграція  людей  з  вадами  зору  в  активне
            суспільно-культурне  життя  є  актуальним  та  важливим  питанням  сьогодення.
            Необхідність  створення  умов  для  людей  з  особливими  потребами  у  громадських
            культурно-освітніх  установах  спонукає  до  пошуку  нових  методів  роботи  з  такою
            аудиторією.
                 Музей як простір для неформальної освіти, що володіє унікальною ресурсною
            базою,  відіграє  важливу  роль  у  формуванні  еколого-етичних  цінностей  та  цінності
            пізнання з раннього віку. Знайомство із досвідом колег та аналіз існуючих підходів
            передують  розробкам  власних  просвітницьких  програм  для  людей  з  вадами  зору.
            Особливо  важливою  вбачається  робота  з  дітьми  цієї  цільової  аудиторії,  адже
            найкраще  формувати  знання  та  враження  про  предмети  живої  та  неживої  природи
            якомога раніше, особливо у дітей, які не бачать від народження або з раннього віку.
            Необхідні  основи  для  гармонізації  взаємозв’язку  природи  і  людини,  бережного
            ставлення  до  природи,  усвідомлення  свого  місця  та  ролі  серед  оточуючого
            середовища закладаються з дитинства.
                 Проблемам освіти слабозорих людей у наш час приділяється усе більше уваги.
            Інклюзивна  освіта  недосконала,  має  безліч  проблем  [2].  Спеціалізовані  освітні
            заклади,  також  часто  обмежені  в  можливостях.  Вирішення  проблем  навчального
            процесу  для  дітей  з  особливими  потребами  сприяє  формуванню  нових  підходів  до
            неформальної освіти, а відтак і пошуку нових платформ для їх реалізації. Саме тут
            свою роль можуть і повинні відігравати музеї. Окрім цього, важливим видається саме
            зацікавлення  дітей  у  пізнанні  навколишнього  світу.  Дослідження  особливостей
            будови  і  функціонування  живих  організмів  та  екологічних  систем  може  давати
            поштовх до формування екологічно свідомої особистості.
                 Музей  створює  умови  для  комунікації,  навчальну  атмосферу  для  сприйняття
            інформації  і  може  закріплювати  отримані  раніше  знання.  Важливо  зазначити,  що
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43