UA EN
 
/
/
Cover т. 40 Cover т. 40 cover back

Download all articles
Download article
  Klymyshyn O.S., Savytska A.G.
State and prospects of using the scientific potential of the bryological collection of the LWS herbarium // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2024. - 40. - P.3-12 DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.3-12 Key words: scientific potential, assessment criteria, bryological collection, LWS herbarium, digitization The article substantiates the significance of the scientific potential of the bryological collection of the LWS herbarium of the State Natural History Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine as a source оf practical scientific research. The main criteria for an integral expert assessment of the natural history museum collection are presented, including the characteristics of the collection itself, as well as the results of the attribution of its components. The significant achievements of the main collectors-scientists, who have worked on unique museum collections of bryophytes at different times, were analyzed. The assessment of the collection for the preservation of natural heritage, the prospects of its further use for conducting scientific research, as well as the possibility of its long-term storage and replenishment in order to increase the taxonomic and geographical representativeness of bryophytes is given. The experience of digitization of collection herbarium bryological materials is presented, which has become an important factor for reliable recording of this information and optimization of the process of further scientific processing of collections.  
References
  1. Барсуков О.О. 2020. Комплекс видів Ulota crispa (Orthotrichaceae, Bryophyta) в Україні. Укр. ботан. журн. Т. 77 № 1. С. 44–55.
  2. Вірченко В.М. 2010. Нові відомості про рід Pohlia Hedw.(Bryophyta) в Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 27. С. 85–87.
  3. Вірченко В.М., Нипорко С.О. 2011. Мохоподібні НПП «Гуцульщина» / Національний природний парк «Гуцульщина». Рослинний світ // Природно-заповідні території України. Рослинний світ. Вип. 9. Київ. 360 с.
  4. Гапон С.В. 2011. Мохоподібні Лісостепу України (рослинність та флора). Автореферат дисертації доктора наук. Київ. 36 с.
  5. Данилків І. С., Демків О. Т., Лобачевська О. В., Мамчур З. І. 1997. Мохоподібні – Вryophyta. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. Київ. С. 190–198.
  6. Дзюбенко Н.В., Климишин О.С. 2023. Проблема встановлення цінності і значення природничих музейних колекцій. Topical issues of science, education and technology: theory and practice : Book of Abstracts of the International scientific-practical conference, 16 September 2023. Tampere, Finland. P. 48–51.
    7. Загороднюк І., Червоненко О. 2015. Природничі колекції як основа фундаментальних досліджень природного різноманіття. Природничі музеї: роль в освіті та науці. Частина 2. ННПМ НАН України; за ред. І. Загороднюка. Київ. С. 23–25.
  7. Климишин О.С. 2003. Природнича музейна термінологія : Словник-довідник. Львів. 244 с.
  8. Климишин О.С. 2011. Розробка електронної бази даних для гербарних колекцій судинних рослин. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 27. С. 15–24.
  9. Климишин О.С. 2024а. Наукове значення природничомузейних колекцій // Міжнар. наук.-практ. конф. «Стан, проблеми та перспективи розвитку науки, освіти та технологій» (20 лютого 2024 року, Ізмаїл, Україна). Тези доповідей. С. 57–58.
  10. Климишин О.С. 2024б. Принципи і критерії експертної оцінки наукового і освітнього потенціалу музейних природничих колекцій. Abstracts of V International Scientific and Practical Conference "Problems of integration of education, science and business in globalization" (February 05-07, 2024, Sofia, Bulgaria). Pр. 39–42 URL: https://eu-conf.com/events/problems-of-integration-of-education-science-and-business-in-globalization/
  11. Климишин О.С. 2024в. Експертна оцінка наукового потенціалу природничомузейних гербарних колекцій. Proceedings of the V International Scientific and Practical Conference «Modern technologies and processes of implementation of new methods» (February 06-09, 2024, Madrid, Spain). Pр. 54–58 URL: https://isg-konf.com/modern-technologies-and-processes-of-implementation-of-new-methods/
  12. Климишин О.С., Савицька А.Г. 2018а. Історія становлення і сучасна структура бріологічного гербарію Державного природознавчого музею НАН України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 34. С. 19–28.
  13. Климишин О.С., Савицька А.Г. 2018б. Бріологічний гербарій Державного природознавчого музею НАН України та його созологічна складова. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 78. С. 174–177.
  14. Кузярін О.Т. 2010. Мохоподібні (Мarchantiophyta, Bryophyta) території торфовища "Білогорща" (Розточчя). Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 26. С. 113–122.
  15. Лазаренко А.С. 1955. Определитель лиственных мхов Украины. Київ: АН УССР. 467 с.
  16. Лобачевська О.В., Мамчур З.І., Кулик Т.Г. 2009. До 85-річного ювілею Купави Остапівни Уличної. Біологічні Студії / Studia Biologica. Т. 3 № 1. С. 105–114.
  17. Мамчур З.І., Драч Ю.А., Чуба М.В., Данилків І.С. 2018. Матеріали до бріофлори високогір’я Чорногори (Українські Карпати) // Міжнар. наук.- практ. конф. «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень» (19 квітня 2018 р., Чернівці, Україна). Збірник матеріалів. С. 157–159.
  18. Мельничук В.М. 1953. Лиственные мхи Западной Волыни. Автореферат дисертації доктора наук. Київ, 14 с.
  19. Мельничук В.М. 1970. Определитель лиственных мхов средней полосы и юга Европейской части СССР. Киев: Наук. думка. 444 с.
  20. Новіков А. 2024. Деякі базові терміни, що використовуються при оцифруванні гербарних колекцій // Всеукр. наук. конф. «Оцифрування природничих колекцій: виклики й здобутки» (11 жовтня 2024 р., Львів). Тези доповідей. С. 29–31.
  21. Новіков, А.В., Гуштан, Г.Г., Гуштан, К.В., Кузярін, О.Т., Лелека, Д.Ю., Начичко, В.О., Проць, Б.Г., Різун, В.Б., Савицька, А.Г., Сусуловська, С.А., Сусуловський, А.С. 2023. Окреслення цілей і формату проєкту «Оцифрування природничих колекцій, що зазнали ушкодження внаслідок бойових дій і супутніх факторів: розробка протоколів і впровадження на базі Державного природознавчого музею НАН України». Наукові записки Державного природознавчого музею. 39. С. 19–30.
  22. Новіков А., Кузярін О., Начичко В., Сусуловська С. 2024. Історія і прогрес оцифрування колекції судинних рослин гербарію LWS // Всеукр. наук. конф. «Оцифрування природничих колекцій: виклики й здобутки» (11 жовтня 2024 р., Львів). Тези доповідей. С. 32–33.
  23. Партыка Л.Я. 2005. Бриофлора Крыма. Киев: Фитосоциоцентр, 170 с.
  24. Партика Л.Я., Райці М., Улична К.О. 1990. Поширення видів роду Rhodobryum (Schimp.) Limpr. на Україні. Укр. ботан. журн. Т. 47 № 3. С. 28–31.
  25. Партика Л.Я., Улична К.О. 1987. Анатомо-морфологічні особливості виду Dicranum muchlenbeckii B.S.G. Укр. ботан. журн. Т. 44 № 1. С. 49–56.
  26. Притула С., Мамчур З., Драч Ю. 2022. Екологічні особливості сфагнових мохів на території Українських Ґорґан. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 86. С. 83–94.
  27. Рабик І., Данилик І. 2022. Мохоподібні Івано-Франківської області: структурний аналіз і особливості регіонально рідкісних видів. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 86. С. 15–32.
  28. Рагуліна М.Є., Ісіков В.П. 2012. Syntrichia laevipila Brid. – новий вид моху для флори України. Чорномор. ботан. журн. Т. 8 № 2. С. 241–244.
  29. Савицька А. Оцифрування бріологічних колекцій гербарію Державного природознавчого музею НАН України. // Всеукр. наук. конф. «Оцифрування природничих колекцій: виклики й здобутки» (11 жовтня 2024 р., Львів). Тези доповідей. С. 34–35.
  30. Сичак Н. 2024. Оцифровування гербарних колекцій України – реалії сьогодення // Всеукр. наук. конф. «Оцифрування природничих колекцій: виклики й здобутки» (11 жовтня 2024 р., м. Львів). Тези доповідей. С. 21–22.
  31. Слободян М.П. 1950. Лиственные мхи Советских Карпат. Автореферат дисертації кандидата наук. Львов. 15 с.
  32. Улична К.О. 1956. Зведений список листяних мохів Чернівецької області УРСР. Наукові записки Природознавчого музею Львівського філіалу АН УРСР. Вип. 5. С. 126–144.
  33. Улычна К.О. 1950. Анализ бриофлоры Черновицкой области. Автореферат дисертації кандидата наук. Львов. 15 с.
  34. Улична К.О. 1974. Два нових види для бріофлори України. Укр. ботан. журн. Т. 31 № 5. С. 653–655.
  35. Улична К.О., Данилків І.С. 1983. Анатомо-морфологічні особливості видів роду Rhizomnium (Broth.) Kop. Укр. ботан. журн. Т. 40 № 1. С. 50–55.
  36. Улична К.О., Партика Л.Я. 1970. До бріофлори Чивчинських гір. Укр. ботан. журн. Т. 27 № 1. С. 25–29.
  37. Шман С.Ю. 2023. Музейні колекції як джерельна база експертних досліджень. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 1. С. 169–173.
  38. Chalmers, N., Carter, D., Walker, A. (1999). Care and conservation of natural history collections [online]. NatSCA. Available at: [Accessed 2 October 2023].
  39. Graham F. 2018. Caring for natural history collections [online]. Government of Canada. Available at: [Accessed 2 October 2023].
  40. Gries C., Gilbert M.E.E., Franz N.M. 2014. Symbiota – a virtual platform for creating voucher-based biodiversity information communities. Biodiversity Data Journal. Vol. 2. Article 1114. DOI: https://doi.org/10.3897/BDJ.2.e1114
  41. Holmes M.W., Hammond T.T., Wogan G.O., Walsh R.E., LaBarbera K., Wommack E.A., Martins F.M., Crawford J.C., Mack K.L. Bloch L.M., Nachman M.W. 2016.
  42. Natural history collections as windows on evolutionary processes. Molecular Ecology. Vol. 25 No. 4. P. 864–881. DOI: https://doi.org/10.1111/mec.13529
  43. Davis C.C. 2023. The herbarium of the future. Trends in Ecology & Evolution. Vol. 38 No. 5. P. 412–423. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tree.2022.11.015
  44. Miller S.E., Barrow L.N., Ehlman S.M., Goodheart J.A., Greiman S.E., Lutz H.L., Misiewicz T.M., Smith S.M., Tan M., Thawley C.J., Cook J.A., Light J.E. 2020. Building natural history collections for the twenty-first century and beyond. BioScience. Vol. 70 No. 8. P. 674–687. DOI: https://doi.org/10.1093/biosci/biaa069
  45. Novikov A. 2019. Digitization of natural collections – the way to immortality // Proceedings of the 14th International Young Scientists' Conference «Biology: From a Molecule Up to the Biosphere» (27–29 November 2019, Kharkiv, Ukraine). P. 12–14.
  46. Novikov, A., & Sup-Novikova, M. (2023). Endemic vascular plants of the Ukrainian Carpathians. Version 1.7. State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine. Occurrence dataset. https://doi.org/10.15468/5hrh87
  47. Pennock H. 2017. Natural history museum security, in E. Dorfman (ed.), The future of museum of natural history. Routledge. P. 49–64. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315531892-4
  48. Shultz A.J., Adams B.J., Bell K.C., Ludt W.B., Pauly G.B., Vendetti J.E. 2021. Natural history collections are critical resources for contemporary and future studies of urban evolution. Evolutionary Applications. Vol. 14 No. 1. P. 233–247. DOI: https://doi.org/10.1111/eva.13045
  49. Sweeney, P., Starly, B., Morris, P.J., Xu, Y., Jones, A., Radhakrishnan, S., Grassa, C.J., & Davis, C.C. (2018). Large-scale digitization of herbarium specimens: development and usage of an automated, high-throughput conveyor system. Taxon, 67(1), 165–178. https://doi.org/10.12705/671.9
  50. Tulig, M., Tarnowsky, N., Bevans, M., Kirchgessner, A., & Thiers, B.M. (2012). Increasing the efficiency of digitization workflows for herbarium specimens. ZooKeys, 209, 103–113. URL: https://doi.org/10.3897/zookeys.209.3125

⇧
⇩