Page 89 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 89
88 Кіт Н.А.
Під впливом екстремальних абіотичних факторів, які спричиняють надмірне
виробництво та накопичення активних форм кисню (АФК), у рослин виникає
окислювальний стрес. Посилення генерації АФК призводить до порушення
метаболічних процесів, інактивації антиоксидантних ферментів, а також пригнічення
функціонування неферментативних антиоксидантів. Підвищення вмісту АФК в
рослинах у відповідь на дію абіотичних стресорів зареєстровано багатьма
дослідниками (Jiroutova et al., 2021; Zhang et al., 2017). При цьому АФК розглядаються
одночасно як маркери стресового стану і як сигнальні посередники, необхідні для
розвитку адаптивної відповіді. Сигналінг з участю АФК необхідний для подальшого
формування адаптивних реакцій, які зумовлюють підвищення стійкості рослин
(Kowalczewski et al., 2020).
Важливим механізмом стійкості рослин проти стресових чинників в екстремальних
умовах є активізація багаторівневої фізіолого-біохімічної системи антиоксидантного
захисту, до якої входить значна кількість компонентів. Особливе місце серед них
займають ферменти каталаза, супероксиддисмутаза (СОД) і пероксидаза, активність
яких і вміст ТБК-активних продуктів є найчутливішими критеріями до впливу
стресових чинників середовища (Turetsky, 2003).
Тому метою досліджень було вивчення змін активності антиоксидантних
ферментів та вмісту ТБК-активних продуктів, як показників оксидного стресу в
клітинах, у домінантних епігейних видів мохів Atrichum undulatum та Plagiomnium
еlatum за умов різної вологості та під впливом високої температури й інтенсивності
освітлення в заповідних і антропогенно порушених територіях лісових екосистем.
Матеріал і методика досліджень
Об’єктами дослідження були домінантні епігейні види мохів лісових екосистем
Atrichum undulatum та Plagiomnium еlatum (рис. 1).
A Б
Рис.1. Дернини досліджуваних мохів (А – Atrichum undulatum; Б – Plagiomnium
еlatum
Зразки мохів відбирали із дослідних ділянок на території природного заповідника
«Розточчя» та Яворівського національного природного парку, що відрізнялися за
водним, температурним режимами та інтенсивністю освітлення місцевиростань:
