Page 91 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

90 Кіт Н.А.

з дослідних ділянок зони рекреації і старовікових букових лісів відповідно (рис. 1). У
пагонах Plagiomnium еlatum, які приурочені переважно до вологих місцевиростань,
активність СОД у несприятливих умовах водного режиму території вирубки і зони
рекреації змінювалась незначно, хоча була більшою, порівняно з територією
старовікових букових лісів в 1,09 і 1,21 рази відповідно. Найбільші значення
активності ензиму встановлені у Plagiomnium еlatum з дослідних ділянок в зоні
рекреації (рис. 2).

Активність СОД,(відн.од./хв.мг/білка 2,5 3 2 ** * * Atrichum
3,5

undulatum
Plagiomnium
1,5
elatum
0,5
0 1
1 2 3
Місцевиростання

Рис. 2. Активність супероксиддисмутази (відн. од./хв мг/білка) в пагонах мохів
Atrichum undulatum і Plagiomnium elatum залежно від мікрокліматичних умов їх
місцевиростань (1 – старовікові букові ліси, 2 – територія вирубки, 3 – зона рекреації);
* – різниця статистично достовірна порівняно до ділянки старовікових букових лісів
при р <0,05, **при р<0,01

З літературних джерел відомо про підвищення активності СОД у рослин сафлору
красильного (Carthamus tinctorius), що корелювало зі здатністю протистояти
засоленню за умов гідропоніки (Zaoui et al., 2016).
Ключовим ферментом системи захисту клітин від окислювальної деструкції є
пероксидаза, яка бере участь в окиснювально-відновних реакціях фотосинтезу,
процесах дихання, метаболізмі білків і регулюванні процесів росту, катаболізмі
фенольних сполук тощо (Scandalios, 2005). Слід відзначити значне підвищення
активності пероксидази у досліджуваних видів мохів на антропогенно порушених
територіях, порівняно із заповідними. Так, для Atrichum undulatum активність
пероксидази у несприятливих умовах водно-температурного режиму була вищою в
1,8–2,2 рази, порівняно з заповідними територіями. Для Plagiomnium еlatum активність
пероксидази була менш мінливою, проте найбільші значення ферменту відзначено на
території вирубки, що в 1,5 рази перевищувало активність ферменту на дослідних
ділянках у старовікових букових лісах (рис. 3).
Високі показники активності пероксидази досліджуваних видів узгоджуються з
даними літератури відносно її ширшого спектру дії: участь у різних реакціях
метаболізму рослин – окисненні флавоноїдів, лігніфікації клітинних стінок, а
також загальних процесах біологічного окиснення (Zulfiqar, 2021).