Page 84 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Сезонна динаміка вмісту мінеральних форм нітрогену у пагонах моху … 83

процесам вторинного розпаду білків у бурій частині гаметофіту. Найнижчі показники
вмісту амонійної та нітратної форм нітрогену в асиміляційній та старіючій частинах
пагонів на ділянках вирубки спричиняли найекстремальніші умови літа (надмірна
інсоляція, висока температура повітря й дефіцит його вологи), які і впливали на
сповільнення процесів обміну сполук N2 за більш сприятливих умов осені.
+
Встановлено, що на всіх досліджуваних ділянках лісових екосистем вміст NH4 та
-
NO3 у зеленій та старіючій частинах пагонів переважно був більшим у жовтні, ніж у
квітні та липні, що може вказувати на вищу фізіологічну активність моху в сприятливих
умовах насамперед водного режиму, що підвищувало поглинальну здатність
мінеральних форм біогенного елемента, процеси його пластичного та енергетичного
-
обміну й нагромадження у клітинах окисненої форми нітрогену – NO3 .

Баранов В.І., Гумецький Р.Я. 2003. Мінеральне живлення рослин. Лабораторний
практикум (з програмою та питаннями для комп’ютерного опитування студентів).
Львів. 57 с.
Баранов В.І., Величко О.І., Карпінець Л.І. 2020. Великий практикум з фізіології та
біохімії рослин. Розділ 1. Обмін Нітрогену в рослинах. Львів. 72 с.
Величко О.І. 2020. Роль обміну нітрогену в адаптації рослин конюшини лучної до
умов нафтозабрудненого ґрунту. Біологічні студії. Т. 14 Вип. 1. С. 105–118.
doi: http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1401.612
Карпінець Л., Лобачевська О. 2024. Особливості змін вмісту амонійної та нітратної
форм нітрогену в дернинках мохів і у ґрунті під ними залежно
від екологічних умов їхніх місцевиростань у лісових екосистемах. Вісник
Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 93. С. 18–28.
doi: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.93.03
Коць С.Я., Михалків Л.М. 2019. Нітратредуктаза та її роль у бобово-ризобіальному
симбіозі. Физиология растений и генетика. Т. 51. Вип. 5. С. 371–387.
doi: https://doi.org/10.15407/frg2019.05.371
Лобачевська О.В. 2014. Мохоподібні як модель дослідження екофізіологічної
адаптації до умов природного середовища. Чорноморський ботанічний журнал.
Т. 10. Вип. 1. С. 48–60. doi: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2014_10_1_8
Лобачевська О.В., Рабик І.В., Карпінець Л.І. 2023. Епігейні мохоподібні лісових
екосистем, особливості їх водообміну та продуктивності залежно від екологічних
умов місцевості. Чорномор. ботан. журн. Т. 19 Вип. 2. С. 187–199. doi:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2023-19-2-3
Мусієнко М.М. 2001. Фізіологія рослин: підручник. Київ. 392 с.
Польчина С.М. 1991. Методичні рекомендації до лабораторних і практичних робіт з
ґрунтознавства. Чернівці. 60 с.
Arora V., Ghosh M.K., Singh P., Gangopadhyay G. 2018. Light regulation of nitrate
reductase gene expression and enzyme activity in the leaves of mulberry. Indian Journal
of Biochemistry & Biophysics. Vol. 55 No. 1. Р. 62–66.
Ayres E., Rene´ van der Wal, Sommerkorn M., Bardgett R.D. 2006. Direct uptake of soil
nitrogen by mosses. Biology Letters. Vol. 2 No. 2. Р. 286–288. doi:
https://doi.org/10.1098/rsbl.2006.0455
Balotf S., Kavoosi G., Kholdebarin B. 2016. Nitrate reductase, nitrite reductase, glutamine
synthetase, and glutamate synthase expression and activity in response to different