Page 192 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 192

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.191-200

            УДК 582.37/.39:581.9

            Борсукевич Л.М.

            ФЛОРИСТИЧНА СТРУКТУРА РОСЛИННОСТІ КЛАСУ SALICETEA
            PURPUREAE MOOR 1958 В УКРАЇНІ

                  У  статті  представлені  результати,  що  висвітлюють  флористичну  структуру
               рослинності класу Salicetea purpureae в Україні. Аналіз ценофлори класу здійсненого на
               основі бази даних геоботанічних описів, виконаних автором за методикою Браун-Бланке
               на території усіх регіонів України. Ценофлора класу, в цілому, розглядається вперше.
               Встановлено, що вона відзначається видовим багатством і нараховує 832 види судинних
               рослин,  які  відносяться  до  380  родів,  98  родин,  6  класів  та  5  відділів.  Серед
               покритонасінних  більшим  видовим  багатством  характеризується  клас  дводольні
               (Маgnoliopsida)  який  нараховує  643  види  (79%).  Клас  однодольні  (Liliopsida),
               представлений,  відповідно,  169  видами.  Спектр  трьох  провідних  родин  складають
               Asteraceae (113 видів, 13,5 %), Poaceae (78 вид, 9,4 %), Cyperaceae (40 видів, 4,8 %), що
               характерно для флори північно-східної Євразії. Серед біоморф кількісно переважають
               гемікриптофіти (64,4 %). Значно меншою кількістю представників відзначаються інші
               групи. При аналізі екологічної структури флори за  приуроченням до едафічних умов,
               нами  розглянуто  трофність,  кислотний  режим,  вміст  сполук  азоту  в  ґрунті  та
               відношення до гідрологічного режиму. Загалом екологічний спектр флори класу свідчить
               про  доволі  широкий  діапазон  їх  екологічної  толерантності  щодо  різних  абіотичних
               факторів.  Багато  видів  мають  широку  екологічну  амплітуду,  зумовлену  високим
               ступенем пристосування до водного, динамічного в просторі і часі, середовища. Серед
               гідроморф кількісно переважають мезофіти (33,5%). Аналіз екологічної структури за
               відношенням  до  кислотного  режиму  показав,  що  найбільше  представників  групи
               субацидофілів (46,5 %) та нейтрофілів (42,8 %). За відношенням до трофності чисельно
               переважають семіевтрофи (55,9 %), за відношенням до вмісту мінерального азоту у
               ґрунті переважає група гемінітрофітів (43,9 %), також великий відсоток нітрофітів
               (38,8  %).  В  кожній  групі  присутня  незначна  кількість  вузькоамплітудних  видів,
               приурочених до специфічних екологічних умов. У складі ценофлори класу виявлено 150
               адвентивних  видів.  Серед  них  84  (56  %)  кенофіти,  тобто  види,  які  були  занесені
               нещодавно на територію України, і 66 (44 %) археофітів, занесених досить давно. Таке
               співвідношення є характерним для адвентивних фракцій багатьох типів рослинності і
               свідчить про сучасні активні процеси збагачення флори класу новими заносними видами.
                  Ключові  слова:  клас  Salicetea purpureae, ценофлора,  біоморфологічна  структура,
               екологічна структура, адвентивні види, заплава, Україна.

               Клас  Salicetea  purpureae  Moor  1958,  представлений  рослинністю,  яка  охоплює
            заплавні деревні вербові й тополеві, а також чагарникові, угруповання, що поширені
            на  вологих  мулувато-болотних,  дернових,  піщаних  та  щебенистих  алювіальних
            ґрунтах.  Угруповання  класу  поширені  по  усій  території  Європи  –  від  Азорських
            островів  до  півночі  Фінляндії.  Вони  пов’язані  з  прирусловою  частиною  заплави  і
            зазвичай  тягнуться  смугами  по  боках  річкового  русла.  Формування  деревних  та
            чагарникових  угруповань  класу  відбувається  під  впливом  складного  комплексу
            екологічних  факторів,  серед  яких  основна  роль  належить  субстрату  (склад
   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197