Page 193 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

192 Борсукевич Л.М.

алювіальних відкладів), заплавному режиму, зволоженню підґрунтя та ґрунту, аерації,
клімату.
В Україні клас представлений двома порядками: типовим для більшої частини
Європи порядком Salicetalia purpureae та порядком Tamaricetalia ramoissimae, який
об’єднує угруповання, розповсюджені в південних регіонах Європи та
Середземномор’ї. Обидва порядки досить відмінні як щодо ареалів поширення, так і
екологічних особливостей угруповань, що входять до їх складу (Продромус, 2019).
З впровадженням класифікаційного підходу Браун-Бланке в Україні з'явилася
можливість синтезу флористичного та геоботанічного підходів, бо поширилась
практика фіксації повного видового складу синтаксонів. Перша праця, в якій
наводяться дані про клас Salicetea purpureae за методикою Браун-Бланке в Україні
з’явилася у 1996 році для Канівського природного заповідника (Шевчик, 1996). Досить
активно вивчалась рослинність класу в межах р. Дніпро та його приток. Досить повно
вона вивчена на р. Дунай. Зокрема, для Дунайського біосферного заповідника
розроблено схему і подано вичерпну характеристику синтаксонів класу (Дубина та ін.,
2003). За останніх 20 років опубліковано серію монографічних праць, які висвітлюють
загальні риси і особливості цього типу лісів у різних регіонах України та на її
природно-заповідних територіях (Соломаха, Воробйов, Мойсієнко, 2015; Назаренко,
2011; Фіторізноманіття, 2006; Гальченко, 2006). У західних областях України
рослинність класу майже не вивчалась. Є певні відомості лише для басейну Західного
Бугу (Кузярін, 2011). Деякі відомості наведені про заплавні ліси Карпат та
Прикарпаття (Мілкіна, Ловеліус, 1994). У 2019 році підсумки досліджень, проведених
за майже 30-літній період, були відображені у Продромусі рослинності України
(Продромус, 2019), в якому інформація по заплавних лісах була більш
систематизована.
Незважаючи на значну кількість публікацій, в яких є згадки про рослинність класу,
окремі роботи з аналізом його флористичного складу відсутні. Відсутні також
дослідження, в яких проведений аналіз флористичного складу заплавних лісів, за
винятком кількох регіональних робіт. Тому ценофлора класу, в цілому, розглядається
вперше, а проведені нами дослідження є актуальними.

Матеріал і методика досліджень

Метою публікації є з`ясування структури і специфіки флори класу Salicetea
purpureae на території України. Використано методи систематичного,
біоморфологічного та екологічного аналізів. Статистичні підрахунки проведені із
застосуванням програм TURBOVEG та JUICE, в яких здійснено комп`ютерну обробку
флористичних списків геоботанічних описів. Для складання загального списку флори
класу було залучено оригінальні матеріали польових досліджень, виконаних протягом
2014–2022 рр. в усіх природніх регіонах України. Загалом було здійснено та
проаналізовано 1372 геоботанічних описи, що визначені нами як такі, що
представляють угруповання класу Salicetea purpureae. Для аналізу біоморфологічної
структури флори нами використані такі характеристики як життєва форма
(клімаморфа) (за К. Раункієром) (Dřevojan, Čeplová, Štĕpánková et al., 2023).) та основна
життєва форма (за І. Серебряковим). Належність видів до конкретних екологічних
груп встановлено за синфітоіндикаційними шкалами Я. Дідуха (Didukh, 2011). Список
чужорідних видів та їх характеристики щодо часу занесення, флорогенетичних