Page 147 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

146 Гамор Ф. Д., Гамор А. Ф.

окремих ділянок, які розташовані вздовж осі довжиною 185 км, від Рахівських гір та
Чорногірського хребта в Україні – на захід по Полонинському хребту до Букових
верхів та гір Вигорлат у Словаччині. Понад 52 тис. га (з них 20980,5 га – заповідне
ядро) або майже 70 відсотків номінації належало до Карпатського біосферного
заповідника.
Частина і сьогодні входить до складу Ужанського національного природного
парку, і тільки четверта її складова була розташована у межах Східної Словаччини.
На думку експертів, ця номінація на світовому рівні стала надзвичайно цінною як
взірець недоторканих комплексів помірних широколистяних лісів. Вона репрезентує
найбільш завершені й повні екологічні моделі, де відображено процеси, що
відбуваються в чистих букових лісостанах за різноманітних природно кліматичних
умов. Це воістину безцінний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших
видів, що приурочені до його ареалу.
Ця номінація є надзвичайно важливим об’єктом (на ряду зі створеним раніше в
Японії на острові Хоккайдо, об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО бука
японського (Fagus crenata Blume), площею в десять тисяч гектарів) для відтворення
повної картини історії та еволюції роду Fagus, який завдяки своїй поширеності у
північній півкулі є глобально важливим.
Бук є одним з найбільш вагомих складових для біому помірних широколистяних
лісів, його праліси колись займали 40 відсотків території Європи, а зараз їх фрагменти
представляють приклад реколонізації та розвитку суходільних екосистем і угруповань
з часів льодовикового періоду – процесу, який триває і досі.
Окремі компоненти цієї номінації (особливо Угольсько-Широколужанський,
Чорногірський, Свидовецький та Мармароський масиви Карпатського біосферного
заповідника) є достатньо великого розміру для проходження природних процесів,
необхідних для довгострокової життєдіяльності ареалів багатьох видів та екосистем.
Важливо також, що букові праліси зростають на всіх ґрунтоутворюючих породах,
що зустрічаються в Карпатах (кристалічні породи, вапняки, фліш, андезит),
представляють 123 рослинні асоціації та володіють значним біологічним
різноманіттям. Порівняно з іншими лісовими об’єктами Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною, які
додають екологічної комплексності та завершеності цим екосистемам.
Надзвичайно цінним, відзначено у резолюції Комітету світового спадку, є і те, що
отримана на об’єктах номінації наукова інформація уже нині може допомогти
дослідити потенційний вплив глобальних кліматичних змін, що відбуваються на
планеті Земля.
Отже, українсько-словацька номінація «Букові праліси Карпат» як об’єкт
Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, складала особливий природоохоронний,
науковий та туристично-рекреаційний інтерес, яка стала базою для створення
європейської мережі букових пралісів та старовікових букових лісів.
Наступним надзвичайно важливим етапом в історії світового визнання букових
пралісів, завдяки активній діяльності німецьких науковців та природоохоронців, стало
розширення у 2011 р. українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат», за
рахунок п’ятьох ділянок давніх букових лісів Німеччини.
У результаті створено серійний транснаціональний об’єкт Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Цей новий,