Page 149 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

148 Гамор Ф. Д., Гамор А. Ф.

базою для обміну досвідом на міжнародному рівні, організації спільних досліджень та
поширення знань. Треба особливо підкреслити, що включення букових пралісів
Карпат до переліку Всесвітньої спадщини, загалом започаткувало європейський
процес збереження букових старовікових лісів.
У рамках цього процесу, відповідно до рішення Комітету Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО, за фінансової підтримки уряду Німеччини та активної участі українських
експертів, проведено широкомасштабну інвентаризацію та вивчення стану збереження
старовікових букових лісів в усіх європейських країнах, де поширений ареал цього
колись домінуючого на континенті деревного виду. Виявлено понад 100 мало
порушених його ділянок, достатньо великих розмірів у 12 букових лісових регіонів
Європи в 23 країнах. Пізніше, в результаті критичного аналізу, в рамках міжнародної
конференції «Букові праліси та давні букові ліси Європи: проблеми збереження та
сталого використання», що проходила 16-22 вересня 2013 р. у м. Рахові, сформовано
так званий короткий Рахівський 23 список поширення старовікових букових лісів
Європи, які можуть розглядатися як потенційні об’єкти для розширення українсько-
словацько-німецького об’єкта.
Цей перелік доопрацьовано на віденському семінарі та погоджено на
міжміністерській нараді у травні 2014 р. у Бонні. До нього, в підсумку зараховано 47
претендентів для включення до Всесвітньої спадщини із 20 країн. Серед них й
українські ділянки букових пралісів та давніх букових лісів із природних заповідників
«Горгани» та «Розточчя», національних природних парків «Синевир», «Зачарований
край» та «Подільські Товтри». Найбільш визначні ділянки букових пралісів із 10 країн
Європи успішно пройшли експертну оцінку Міжнародного Союзу охорони природи
(IUCN) і 7 липня 2017 р. у польському місті Краків, на 41 засіданні Комітету
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включені до Всесвітньої спадщини як другий етап
розширення українсько-словацького об’єкта.
Краківським рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єкт «Букові
праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» перейменовано на «Букові праліси і
давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (Ancient and Primeval Beech Forests of the
Carpathians and Other Regions in Europe).
Навколо усіх ділянок об’єкта утворено буферну зону загальною площею 294720,87
га. А на 44-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини, яка відбулася 28 липня 2021 року,
в онлайн режимі в китайському місті Фучжоу. Об’єкт в черговий раз розширено. В
результаті, він зараз розташований на територіях 18 європейських країн (Албанія,
Австрія, Бельгія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Італія, Іспанія, Німеччина, Північна
Македонія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Україна, Франція, Хорватія,
Чехія та Швейцарія). Загальна його площа складає 98125,15 га, серед яких 21,4%
охороняється на території Карпатського біосферного заповідника. Завдяки цьому,
Україна займає перше місце за площею об’єкта (28985,97 га або 29,5% загальної
площі), друге – належить Румунії (23982,77 га), а третє – Болгарії (10988,91 га).
Цікаво і те, що найбільшою серед 94 ділянок, що входять до цієї спадщини є
суцільний Угольсько-Широколужанський масив (11860 га).
Зауважимо також, що за нашою пропозицією 2 лютого 2017 р. в німецькому місті
Еберсвальде (Гамор, 2017) представниками наукових та природоохоронних
організацій Німеччини, Великобританії, Австрії та Словаччини, створено та
зареєстровано Міжнародну громадську організацію «Європейська мережа букових