Page 151 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

150 Гамор Ф. Д., Гамор А. Ф.

розвитку та благоустрою прилеглих до них гірських населених пунктів Закарпаття
(Гамор, 2013; Гамор, 2014; 2018 б).
Особлива роль для занесення букових пралісів до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
та їх вивчення відіграли реалізовані в Україні проєкти Швейцарського федерального
інституту лісових снігових та ландшафтних досліджень (WSL), які базувались на
успішній співпраці між українськими та швейцарськими вченими і спрямовувались,
зокрема й на зміцнення потенціалу Карпатського біосферного заповідника та
поглиблення досліджень у пралісових екосистемах загалом (Гамор, 2013; Гамор, 2014;
Гамор, 2016; Гамор, 2017; Гамор, 2018 б).
Важливими є також започатковані в 2003 – 2007 роках, спільні дослідження
природних лісів командами професора Федора Гамора (Україна) та професора Марії
Нижник з Інституту Джеймса Хаттона в Шотландії (Велика Британія), які зараз
підтримуються Департаментом аналітичних послуг уряду Шотландії, через програму
стратегічних наукових досліджень (2022-2027), зокрема в рамках проекту JHI-D5-1 із
вивчення природного капіталу.
В цілому ж, отриманий досвід багатосторонньої співпраці між науковцями та
природоохоронцями, у рамках Всесвітньої спадщини, на думку експертів, служить
взірцевим прикладом міжнародної екологічної співпраці.
Для збереження та популяризації цього об’єкту Спадщини важливе значення має
видання на українській та англійській мовах, для науковців, фахівців та активістів у
сфері охорони природи, працівників органів влади та місцевого самоврядування й
широкої громадськості, монографій «Екодіаманти Європи. Історія номінування
букових пралісів до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» (Гамор, 2023
а)), у яких розглядаються актуальні питання з історії створення та менеджменту
транснаціонального серійного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові
праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
Висвітлюється багаторічний досвід європейської екологічної співпраці та погляди
швейцарських, німецьких й українських експертів на проблеми збереження пралісів.
Привертається увага до міжнародних наукових форумів, які започаткували
підготовку цієї номінації та розгортання європейського процесу збереження
старовікових букових лісів. Аналізується стан виконання актів Президента та Уряду
України із питань збереження букових пралісів як об’єкта Спадщини та сталого
розвитку й благоустрою гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Подаються також основні міжнародні та українські нормативно-правові акти, які
регламентують діяльність із збереження Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та деякі інші
архівні матеріали.
В цьому контексті, важливим також є створення у селі Мала Уголька Тячівського
району інформаційно-туристичного центру «Букові праліси – об’єкт Всесвітньої
спадщини та встановлення тут відповідної скульптурної композиції.
Чимале історичне значення має, для розуміння проблем збереження букових
пралісів як об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та сталого розвитку регіону його
розташування, прийняття зініційованих нами трьох рішень Президента та Уряду
України, з цього приводу.
У цитованій уже монографії «Екодіаманти Європи... (https://kbz.in.ua/wp-
content/uploads/2023/07/ecodiamantyUKR-1.pdf), на сторінках 211-234 опубліковані ці
Акти Президента та Уряду України.