Page 144 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 40 (Львів, 2024)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 40 (Lviv, 2024)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.143-154

УДК 630*228.81+630*228.8(1-924):341.24:001:502.17(477)

2
1
Гамор Ф.Д. , Гамор А.Ф.

ЩОДО ІСТОРІЇ ВКЛЮЧЕННЯ БУКОВИХ ПРАЛІСІВ ТА ДАВНІХ ЛІСІВ
ЄВРОПИ ДО ПЕРЕЛІКУ ОБ’ЄКТІВ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО
ТА ПРОБЛЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ В РЕГІОНІ ЇХНЬОГО
РОЗТАШУВАННЯ

Щодо історії включення букових пралісів та давніх лісів Європи до переліку об’єктів
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та проблем сталого розвитку в Україні в регіоні
їхнього розташування. Розглядаються актуальні питання з історії створення та
менеджменту транснаціонального серійного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
«Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Об’єкт занесений до
Спадщини в 2007 році як «Букові праліси Карпат». Розширений та реорганізований
в 2011, 2017 та 2021 роках в «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів
Європи». Розташований на територіях 18 європейських країн (Албанія, Австрія,
Бельгія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Італія, Іспанія, Німеччина, Північна
Македонія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Україна, Франція, Хорватія, Чехія
та Швейцарія). До його складу входить 94 ділянки площею 98125,15 га. Буферна зона
об’єкту складає 294720, 87 га. Для створення та його розширення, важливе значення,
мали активна природоохоронна позиція та фундаментальні дослідження багатьох
українських та зарубіжних вчених, представників різних епох, в першу чергу професорів
Алоїса Златніка (Чехія), Штефана Корпеля, Івана Волощука та Вільяма Піхлера
(Словаччина), Василя Комендаря, Степана Стойка та Василя Парпана (Україна), Маріо
Броджі і Бригітти Коммармот (Швейцарія) та інших. Винятково важливою у цій
справі була підтримка експерта Міжнародного союзу охорони природи Девіда Михалика
(США). Помітну роль у цьому непростому процесі відіграли також організовані
Карпатським біосферним заповідником міжнародні наукові конференції та семінари:
«Природні ліси помірної зони Європи – цінності та використання» та «Визначення
потенційних об’єктів Всесвітньої природної спадщини», видана у Швейцарії
українською та німецькою мовами монографія «Праліси Карпат. Путівник по лісах
Карпатського біосферного заповідника», українсько-голландський проєкт з
інвентаризації пралісів Закарпаття, підтримка німецьких дослідників Петера Шмідта
та Гаральда Плахтера. Аналізуються втрачені можливості, через незадовільне
виконання трьох Указів та Доручень Президента й Уряду України(2009-2023 рр.) із
питань збереження букових пралісів як об’єкта Всесвітньої Спадщини та сталого
розвитку гірських населених пунктів, що прилягають до них.
Ключові слова: Всесвітня спадщина ЮНЕСКО, букові праліси, Карпати, сталий
розвиток.

Нещодавно виповнилося 20 років з дня проведення (13-17 жовтня 2003 року) на
базі Карпатського біосферного заповідника Міжнародної наукової конференції
«Природні ліси в помірній зоні Європи: цінності та використання» (м. Мукачево).
На це наукове зібрання прибули 250 представників еліти світової лісознавчої науки
з 26 країн. Прийнято важливі рекомендації, які лягли в основу включення букових
пралісів до складу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, внесення змін до Лісового
кодексу України стосовно збереження пралісів і старовікових лісів та започатковано