Page 135 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

134 Леневич О. І., Паньків З. П.

земельні ресурси є найважливішою частиною природного середовища, домінуючий
напрям землекористування визначається цільовим призначенням земель (Паньків,
2014; Земельний кодекс України, 2021; Tretiak, Kapinos, 2022). І особливу увагу
приділено вивченню питання землекористування на природоохоронних територіях
(Царик, Сухий, Атаманюк, Паньків та ін., 2014; Huang, Huang, Peng, 2019; Rhoden,
Viana, Silveira, 2022; Sitaresmi, Nugroho, Putri, 2023; Pires, 2024). Важливість вивчення
природних ресурсів не одноразово підкреслюється науковцями, що досліджують
екосистемні послуги (MEA…, 2005; Vardanyan, Nersisyan, Przybysz, Elbakidze at. al,
2024). Як зазначали у своїй праці О. Василюк та Л. Ільмінська «…дослідження
екосистемних послуг важливе для ухвалення рішень, що можуть вплинути на природні
екосистеми. Адже від збереження екосистем, їхніх компонентів та біорізноманіття
загалом залежить підтримання економічних можливостей та забезпечення середовища
існування людей…» (Василюк, Ільмінська, 2020). Однак, щоб зрозуміти, які
екосистемні послуги може надати той чи інший регіон, найперше потрібно
проаналізувати його природні ресурси та оцінити вплив людини на довкілля
досліджуваного регіону (Ara, Jha, Quaff, 2023). Оцінка природних ресурсів також
потрібна для встановлення масштабів впливу на довкілля, що буде беззаперечною
підставою для відшкодування завданих збитків росією Україні через повномасштабне
вторгнення на її територію. Адже в зоні бойових дій опинились під загрозою знищення
значний видовий та кількісний склад флори та фауни України; об’єкти неживої
природи, що мають різний статус охорони на міжнародному, національному та
регіональному рівні. Під загрозою також опинились гектари родючих земель, що
мають значну цінність у світі, ліси, що виконують загальноекологічну функцію тощо.

Матеріал і методика досліджень

11 лютого 1999 року Указом Президента України № 157/99 було скасовано статус
лісового заказника загальнодержавного значення «Сколівський» у зв’язку з
включенням його до складу земель національного природного парку «Сколівські
Бескиди» (надалі Парк) (Літопис природи…, 2000). Окрім ландшафтного заказника
«Сколівський» також ввійшли ще 11 об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема:
ландшафтний заказник місцевого значення «Майдан» та «Зелемінь» (частково);
заповідне урочище «Сопіт», «Завадківське», «Дубина» і «Журавлине»; комплексна
пам’ятка природи місцевого значення «Скелі Ямненського пісковика з руїнами
середньовічної фортеці»; геологічна пам’ятка природи місцевого значення
«Турецький камінь»; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Водоспади
на річці Кам’янка», які за рішенням Львівської обласної ради № 225 від 08 грудня 1999
року «Про впорядкування природо-заповідного фонду Львівської області» втратили
свій попередній статус у зв’язку із включенням їх до складу земель Парку (Літопис
природи…, 2000).
«…Після проведення лісовпорядкування і видачі Державних актів на право
постійного користування землею в площах, які надавались Парку, виявились
розбіжності. Згідно Державних актів на право постійного користування землею, площа
яка надалась Парку становить 24369,2 га. До складу включених до Парку без вилучення
їх у землекористувачів площею 10892 га земель входять землі Сколівського військового
лісгоспу. Отож, загальну площу Парку потрібно рахувати 35 261,2 га, проти 35 684,0 га
згідно вище згаданого Указу Президента України…» (Літопис природи…, 2023). Парк,