Дацко Т. М., Качмар Н. В.
Еколого-фауністичні особливості таксоценів колембол в агроценозах Жовківщини (Львівська обл.) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2024. - 40 - С. 69-80. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.68-80 Ключові слова: синекологія, фауна, Collembola, агроценоз пшениці, картоплі, ріпаку, видове різноманіття, екологічна структура В результаті проведених досліджень сумарно виявлено 43 види колембол, які належать до 23 родів і 10 родин. Протягом триваліших і масштабніших досліджень в агроценозах можна виявити значно більше видів (за літературними даними не менше ніж 70). Досліджені ценотичні фауни (αb-різноманіття) включають від 5 до 21 видів колембол (в середньому 13,9). В одній ґрунтовій пробі (αa-різноманіття) трапляється від 1 до 8 видів колембол (в середньому 2,1). Найбільша ємність середовища для колембол на рівні αa-різноманіття характерна для пшеницевого агроценозу, а найменша – картопляного. Показник βa-різноманіття колембол (диференціююче різноманіття) досліджених агроценозів є в 3,5 рази більшим, ніж у природних біотопах зони широколистяних лісів, що пов’язано з більшою контрастністю едафічних умов середовища ріллі. Відмічені високі значення показника βa-різноманіття в агроценозах пов’язані з відносно невеликими значеннями так званого точкового αa-різноманіття. Помітне зменшення екологічної ємності середовища для колембол на рівні αa-різноманіття в досліджених агроценозах, порівняно з природними біоценозами, обумовлено контрастністю фізико-хімічних умов у конкретних едафотопах, слабким едифікаторним впливом вирощуваної культури, а також проведенням агротехнічних заходів. Аналіз показника βа-різноманіття показує, що найбільша нерівномірність внутрішньоценотичних умов для колембол виявлена в агроценозах пшениці (βа-різноманіття = 5,9), середня – картоплі (5,3), а найменша – ріпаку (4,7 відповідно). Показник середньої чисельності населення колембол у досліджених типах агроценозів змінюється у 30-кратному інтервалі значень. Він має найвище середнє значення у пшеницевому агроценозі та найменше значення у картопляному. Однак, у порівнянні з природними лісовими та лучними ценозами, максимальний показник чисельності ногохвісток у досліджених агроценозах є приблизно на порядок меншим. Отримані дані щодо частки родин у досліджених ценотичних фаунах загалом узгоджуються із літературними даними, які відомі для агроценозів заходу України.
Еколого-фауністичні особливості таксоценів колембол в агроценозах Жовківщини (Львівська обл.) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2024. - 40 - С. 69-80. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.68-80 Ключові слова: синекологія, фауна, Collembola, агроценоз пшениці, картоплі, ріпаку, видове різноманіття, екологічна структура В результаті проведених досліджень сумарно виявлено 43 види колембол, які належать до 23 родів і 10 родин. Протягом триваліших і масштабніших досліджень в агроценозах можна виявити значно більше видів (за літературними даними не менше ніж 70). Досліджені ценотичні фауни (αb-різноманіття) включають від 5 до 21 видів колембол (в середньому 13,9). В одній ґрунтовій пробі (αa-різноманіття) трапляється від 1 до 8 видів колембол (в середньому 2,1). Найбільша ємність середовища для колембол на рівні αa-різноманіття характерна для пшеницевого агроценозу, а найменша – картопляного. Показник βa-різноманіття колембол (диференціююче різноманіття) досліджених агроценозів є в 3,5 рази більшим, ніж у природних біотопах зони широколистяних лісів, що пов’язано з більшою контрастністю едафічних умов середовища ріллі. Відмічені високі значення показника βa-різноманіття в агроценозах пов’язані з відносно невеликими значеннями так званого точкового αa-різноманіття. Помітне зменшення екологічної ємності середовища для колембол на рівні αa-різноманіття в досліджених агроценозах, порівняно з природними біоценозами, обумовлено контрастністю фізико-хімічних умов у конкретних едафотопах, слабким едифікаторним впливом вирощуваної культури, а також проведенням агротехнічних заходів. Аналіз показника βа-різноманіття показує, що найбільша нерівномірність внутрішньоценотичних умов для колембол виявлена в агроценозах пшениці (βа-різноманіття = 5,9), середня – картоплі (5,3), а найменша – ріпаку (4,7 відповідно). Показник середньої чисельності населення колембол у досліджених типах агроценозів змінюється у 30-кратному інтервалі значень. Він має найвище середнє значення у пшеницевому агроценозі та найменше значення у картопляному. Однак, у порівнянні з природними лісовими та лучними ценозами, максимальний показник чисельності ногохвісток у досліджених агроценозах є приблизно на порядок меншим. Отримані дані щодо частки родин у досліджених ценотичних фаунах загалом узгоджуються із літературними даними, які відомі для агроценозів заходу України.
Список літератури
- Гоблик К.М., Капрусь І.Я. 2015. Урбаногенна трансформація угруповань колембол Закарпатської низовини. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Луцьк. № 12. 163–171.
- Капрусь І.Я. 2010. Таксономічна структура і типологія регіональних фаун ногохвісток (Collembola) Євразії. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 26. С. 39–50.
- Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН України. Київ. 497 с.
- Капрусь І.Я., Гоблик К.М. 2015. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 31. С. 45–58.
- Капрусь І.Я., Махлинець Т.М. 2015. Особливості фауни й населення колембол правобережного сектору лісостепової зони України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 31. С. 59–72.
- Капрусь І.Я., Мицак О.Я., Савчак О.Р. 2023. Населення колембол болотних екосистем української частини Міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39. С. 43-56.
- Кузнецова Н.А. 2005. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва : ГНО Прометей. 244 с.
- Мерза С.П., Капрусь І.Я. 2019. Фауна й населення колембол агроценозів Малого Полісся. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 35. С. 97–110.
- Стебаева С.К. 1970. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоол. журн. Т. 44 № 10. С. 1437–1454.
- Magurran A.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
- Shrubovych J. 2002. The fauna of springtails (Сollembola) in Lviv. Vestnik zoologii. Vol. 36 No 2. P. 63–67.
- Roithmeier O., Burkhardt U., Daghighi T., Filser J. 2018. Desoria trispinata (MacGillivray, 1896), a promising model Collembola species to study biological invasions in soil communities. Pedobiologia. Vol. 67. P. 45–56.
- Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. In Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Archiv für Naturschutz und Landschaftsforschung. B. 17 No 1. S. 1–26.