Бакаєва С. Г., Каім А.
Вільгельм Фрідберг та його наукова спадщина в Державному природознавчому музеї у Львові // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2024. - 40 - С. 21-32. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.21-32 Ключові слова: міоцен, крейда, молюски, форамініфери, музейна колекція Вільгельм Фрідберг був видатним натуралістом, чиї наукові інтереси охоплювали геологію та палеонтологію міоцену Польщі та заходу України. Він залишив по собі значну наукову спадщину із багатьох наукових публікацій та великих колекцій. Найвидатнішою працею В. Фрідберга стала велика двотомна монографія, перша частина якої була присвячена міоценовим черевоногим молюскам, а друга – двостулковим. В ній автор описав понад 700 таксонів молюсків, 85 з яких були новими для науки. У результаті вивчення крейдових форамініфер В. Фрідберг описав 194 таксони, з яких 8 були новими для науки. Крім того, роботу з описами форамініфер було перекладено англійською мовою для поширення результатів дослідження серед ширшого кола міжнародної наукової спільноти. Окрім палеонтологічних робіт, В. Фрідберг є автором геологічних статей, підручника з геології, а також низки науково-популярних публікацій.
Наукова діяльність Вільгельма Фрідберга була тісно пов’язана з Природничим музеєм ім. Дідушицьких у Львові (нині – Державний природознавчий музей НАН України). Ця співпраця підтверджується численними записами в тогочасних музейних звітах та листами, які зберігаються в бібліотечному архіві. Згідно з цими записами, дослідник користувався бібліотекою музею, яка в ті часи вважалася однією з найбільших колекцій природничої літератури в Європі, та регулярно передавав до неї копії своїх статей. В. Фрідберг також активно вивчав музейні колекції викопної фауни та збагатив їх власними зразками, що задокументовано як в хроніці музею, так і підписами на етикетках до зразків.
Нині у природознавчому музеї зберігаються дві монографічні колекції цього видатного дослідника: повна колекція крейдових форамініфер з околиць Жешува та частина колекції міоценових молюсків з Польщі та Західної України. Колекція форамініфер складається з 733 пробірок, в кожній з яких зберігаються мікрорештки. До колекції доданий зошит із списком зразків, ретельно написаний від руки самим автором. Колекція є добре впорядкованою проте може виникнути потреба в її комплексному перегляді через можливі зміни у вмісті пробірок, загальному стані матеріалу, а також для таксономічної ревізії. В колекції міоценових молюсків зберігається 27 зразків, описаних В. Фрідбергом як нові. Колекція є впорядкованою, а черепашки добре збереженими.
Завдяки зусиллям працівників музею, обидві колекції збережені та добре впорядковані. Нині вони є не лише національним надбанням, а й важливою основою для наукового вивчення неогенових молюсків і вміщуючих їх відкладів, сприяючи майбутнім дослідженням і відкриттям.
Вільгельм Фрідберг та його наукова спадщина в Державному природознавчому музеї у Львові // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2024. - 40 - С. 21-32. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.21-32 Ключові слова: міоцен, крейда, молюски, форамініфери, музейна колекція Вільгельм Фрідберг був видатним натуралістом, чиї наукові інтереси охоплювали геологію та палеонтологію міоцену Польщі та заходу України. Він залишив по собі значну наукову спадщину із багатьох наукових публікацій та великих колекцій. Найвидатнішою працею В. Фрідберга стала велика двотомна монографія, перша частина якої була присвячена міоценовим черевоногим молюскам, а друга – двостулковим. В ній автор описав понад 700 таксонів молюсків, 85 з яких були новими для науки. У результаті вивчення крейдових форамініфер В. Фрідберг описав 194 таксони, з яких 8 були новими для науки. Крім того, роботу з описами форамініфер було перекладено англійською мовою для поширення результатів дослідження серед ширшого кола міжнародної наукової спільноти. Окрім палеонтологічних робіт, В. Фрідберг є автором геологічних статей, підручника з геології, а також низки науково-популярних публікацій.
Наукова діяльність Вільгельма Фрідберга була тісно пов’язана з Природничим музеєм ім. Дідушицьких у Львові (нині – Державний природознавчий музей НАН України). Ця співпраця підтверджується численними записами в тогочасних музейних звітах та листами, які зберігаються в бібліотечному архіві. Згідно з цими записами, дослідник користувався бібліотекою музею, яка в ті часи вважалася однією з найбільших колекцій природничої літератури в Європі, та регулярно передавав до неї копії своїх статей. В. Фрідберг також активно вивчав музейні колекції викопної фауни та збагатив їх власними зразками, що задокументовано як в хроніці музею, так і підписами на етикетках до зразків.
Нині у природознавчому музеї зберігаються дві монографічні колекції цього видатного дослідника: повна колекція крейдових форамініфер з околиць Жешува та частина колекції міоценових молюсків з Польщі та Західної України. Колекція форамініфер складається з 733 пробірок, в кожній з яких зберігаються мікрорештки. До колекції доданий зошит із списком зразків, ретельно написаний від руки самим автором. Колекція є добре впорядкованою проте може виникнути потреба в її комплексному перегляді через можливі зміни у вмісті пробірок, загальному стані матеріалу, а також для таксономічної ревізії. В колекції міоценових молюсків зберігається 27 зразків, описаних В. Фрідбергом як нові. Колекція є впорядкованою, а черепашки добре збереженими.
Завдяки зусиллям працівників музею, обидві колекції збережені та добре впорядковані. Нині вони є не лише національним надбанням, а й важливою основою для наукового вивчення неогенових молюсків і вміщуючих їх відкладів, сприяючи майбутнім дослідженням і відкриттям.
Список літератури
- Bieda F. 1949. Wilhelm Friedberg (1873-1941). Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego, 19 (1), pp. 27-32.
- Friedberg W. 1897. Przyczynek do znajomości otwornic kredowego marglu lwowskiego. Kosmos, 22, pp. 263-289.
- Friedberg W. 1901. Otwornice warstw inoceramowych okolicy Rzeszowa i Dębicy. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Akademii Umiejętności. Serya 3, Tom 1, Dział B, Nauki Biologiczne, 41, pp. 601-668.
- Friedberg W. 1903. Atlas geologiczny Galicyi. Tekst do zeszytu szesnastego. Arkusze Rudnik i Raniżów (p. 3, sł. VII), Ropczyce i Dębica (p. 4, sł. VI), Rzeszów i Łańcut (p. 4, sł. VII). Wydawnictwo Komisyi Fizyjograficznej Akademii Umiejętności w Krakowie, Kraków, 147 p.
- Friedberg W. 1994. The foraminifera of the Inoceramus beds in the vicinity of Rzeszow and Dębica. In: Kaminski, M. A., Geroch, S. and Kaminski, D. (Eds.) The Origins of Applied Micropaleontology: The School of Jozef Grzybowski. Grzybowski Foundation Special Publication, no 1, pp. 163-195.
- Friedberg W. 1909. Rodzaj Turritella w miocenie ziem polskich. Rozprawy Wydziału Matematyczno-przyrodniczego Akademii Umiejętności w Krakowie. Seria B, 48, pp. 1-30.
- Friedberg W. 1911-1928. Mięczaki mioceńskie ziem polskich. Część I. Ślimaki. Zeszyt I-IV. Z. I: pp. 1-112 (1911); z. II: pp. 113-240 (1912); z. III: pp. 241-360 (1914); z. IV: pp. 361-440 (1923). Nakładem muzeum imienia Dzieduszyckich, Lwów – Poznań.
- Friedberg W. 1934-1936. Mięczaki mioceńskie ziem polskich. Część II. Małże. Zeszyt I-II, pp. 1-274. Kraków.
- Harzhauser M. & Landau B. 2019. Turritellidae (Gastropoda) of the Miocene Paratethys Sea with considerations about turritellid genera. Zootaxa 4681 (1), pp. 1-136. DOI: https://doi.org/10.11646/zootaxa.4681.1.1
- Harzhauser, M. & Landau, B. 2023. The Architectonicidae and Mathildidae (Gastropoda, Heterobranchia) of the Miocene Paratethys Sea-victims of the Miocene Climatic Transition. Zootaxa 5370 (1), pp. 1-74. DOI: https://doi.org/10.11646/zootaxa.5370.1.1
- Harzhauser, M.; Landau, B. M. 2024. The Colubrariidae, Eosiphonidae, Melongenidae, Pisaniidae, Prodotiidae and Tudiclidae (Gastropoda, Buccinoidea) of the Miocene Paratethys Sea. Zootaxa 5427 (1), pp. 1-110. DOI: https://doi.org/10.11646/zootaxa.5427.1.1
- Krach W. 1949. Z działalności naukowej prof. W. Friedberga. Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego, 19 (1): pp. 32-43.